Вдячна Давидова пісня про перемогу над ворогами
1 І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
2 та й сказав: “Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
3 Мій Бог — моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, — Ти врятуєш мене від насилля!
4 Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
5 Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
6 Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
7 В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, — і Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його — зойк мій.
8 Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, — бо Він запалився від гніву!
9 Із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа під ногами Його.
11 Усівся Він на херувима — й летів, і явився на вітряних крилах.
12 А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
13 Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
14 Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
15 Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
16 І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, — від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
17 Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 Він мене врятував від мого потужного ворога, від моїх ненависників, — бо сильніші від мене вони.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого, — та Господь був моїм опертям.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподобав мене!
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
22 Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
23 бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, — не вступлюся від них!
24 І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
25 І Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
26 З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним — по‑чесному,
27 із чистим — поводишся чисто, а з лукавим — за лукавством його!
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухвалих, яких Ти принижуєш.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
30 Бо з Тобою поб’ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Бог — сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
34 Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх.
35 Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
36 І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і стопи мої не спіткнуться.
38 Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
39 Я їх повигублюю й їх потрощу, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
41 Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, — і я їх понищу!
42 Озирались вони — та немає спасителя, кликали до Господа — і не відповів їм!
43 І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях — їх розітру й розтопчу їх!
44 Ти ж від бунту народу мого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
45 Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене — слухняні мені.
46 В’януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
48 Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Тому‑то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
51 Ти башта спасіння Свого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!”
1 І виголосив Давид Господу слова цієї пісні в день, коли Господь спас його з руки всіх його ворогів та з руки Саула, 2 і сказав: О Господи, скеля моя, моя твердиня і мій спаситель! 3 Мій Бог буде мені вартовим, впевнено буду в Ньому, мій оборонець і ріг мого спасіння, мій помічник та охорона мого спасіння, — Ти мене спасеш від неправедного! 4 Співом прикличу Господа і врятуюся від моїх ворогів. 5 Бо охопили мене смертельні болі, мене засмутили потоки безбожності. 6 Мене оточили смертельні болі, мене випередили тягарі смерті. 7 Коли буду пригніченим, закличу до Господа і закличу до мого Бога. І Він вислухає мій голос зі Свого храму, і мій крик — у Його вухах. 8 Земля жахнулася і затряслася, основи неба жахнулися і розірвалися, бо Господь розгнівався на них. 9 Піднявся дим у Його гніві, і вогонь з Його уст пожирає, вугілля розгорілося від Нього. 10 Він схилив небо і зійшов, і темрява під Його ногами. 11 Він сів на херувимах — і полетів, і з’явився на крилах вітру. 12 І поклав темряву як Свій сховок довкола Себе, Його намет — темрява вод, згустив у хмарах повітря. 13 Від світіння перед Ним загорілося вогненне вугілля. 14 Загримів Господь з неба, і Свій голос Всевишній подав, 15 послав стріли і розсіяв їх, послав блискавку і перелякав їх. 16 І відкрилися джерела моря, і відкрилися основи Всесвіту від Господньої погрози, від подуву Духа Його гніву. 17 Він послав з гори і взяв мене, витягнув мене з великих вод. 18 Спас мене від моїх сильних ворогів, від тих, хто ненавидить мене, бо вони стали сильнішими за мене. 19 Випередили мене в дні мого пригноблення, — та Господь був моїм підкріпленням, 20 вивів мене на широчінь і спас мене, бо вподобав мене. 21 І віддав мені Господь за моєю справедливістю, віддав мені за чистотою моїх рук, 22 адже я беріг Господні дороги та не відступив безбожно від мого Бога, 23 тому що всі Його суди і заповіді Його — переді мною, я не відступив від них. 24 І буду невинним перед Ним, обережу себе від мого беззаконня. 25 І Господь мені віддасть за моєю справедливістю і за чистотою моїх рук перед Його очима. 26 З праведним будеш праведний і з досконалим мужем будеш досконалий, 27 з вибраним будеш вибраний і з розбещеним будеш розбещений. 28 І спасеш народ бідних, а очі гордих упокориш. 29 Адже Ти — моє світило, Господи, і Господь просвітить мені мою темряву. 30 Адже в Тобі сам побіжу легкоозброєний, та в Бозі моєму перескочу мур. 31 Сильна, непорочна Його дорога, Господнє слово сильне, розпечене, Він є охоронцем для всіх, хто на Нього надіється. 32 Хто сильний, як Господь, і хто творець, як Бог наш? 33 Сильний тримає мене силою, і простелив у невинності мою дорогу. 34 Він робить ноги мої, як у оленя, і ставить мене на висотах. 35 Навчає мої руки на війну і знищив мідний лук моєю рукою. 36 Ти дав мені оборону Свого спасіння, і Його послух поширив мене 37 широко для мого проходу піді мною, і не похитнулися мої ноги. 38 Прожену моїх ворогів, дожену їх і не повернуся, доки не вигублю їх. 39 І зітру їх, не встануть і впадуть під моїми ногами. 40 І підсилиш мене силою на війну, зігнеш під мене тих, які повстають проти мене. 41 І моїх ворогів прогнав Ти від мене, — тих, які мене ненавидять, — і Ти їх убив. 42 Закричать до Господа, та немає помічника, — Ти не вислухав їх. 43 І стер їх, наче порох землі, вирівняв їх, як землю доріг. 44 Він визволить мене від ворожнечі народів, стерегтимеш мене на голову народів. Народ, якого я не знав, служив мені, 45 чужі сини обманули мене, на слух вуха послухали мене. 46 Чужі сини будуть відкинені й будуть викинені зі сховків своїх. 47 Нехай живе Господь, мій благословенний вартовий, і піднесеться Бог мій, вартовий мого спасіння. 48 Сильний Господь, Який дає мені помсту, Який картає народи піді мною 49 і виводить мене від моїх ворогів! Ти піднесеш мене над тими, які підносяться проти мене! Він визволить мене від неправедного мужа. 50 Через це прославлятиму Тебе, Господи, між народами і співатиму Твоєму Імені. 51 Він звеличує спасіння Свого царя і чинить мир своєму помазаникові — Давидові, та його нащадкам навіки.