Останнє Давидове слово
1 А оце останні Давидові слова: “Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.
2 Дух Господній говорить в мені, а слово Його — на моїм язику!
3 Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, — справедливий панує у Божім страху!
4 І він буде , як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!
5 Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного‑бо заповіта в усьому мені там укладено — і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?
6 А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть.
7 А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, — і на місці своїм огнем будуть попалені!”
Список Давидових лицарів
8 А оце імена Давидових лицарів: Йошев‑Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, — він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.
9 По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филистимляни зневажали ізраїльтян , що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,
10 він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.
11 А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.
12 І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив. І зробив Господь велике спасіння.
13 І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам. А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм.
14 Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді у Віфлеємі.
15 І спрагнув Давид та й сказав: “Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?”
16 І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, — і вилив її для Господа,
17 та й сказав: “Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм?” І не хотів він пити її… Оце зробили три ці лицарі.
18 А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, — він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.
19 Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника. А до тих трьох не належав.
20 А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.
21 Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, — та й убив його списом його.
22 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.
23 З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради.
24 Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;
25 Шамма хародянин, Еліка хародянин,
26 Хелец палтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;
27 Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,
28 Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,
29 Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів’атянин, сини Веніяминові;
30 Беная пір’ятонянин, Гіддай з Нахале‑Ґаашу,
31 Аві‑Алвон арватянин, Азмавет бархум’янин,
32 Ел’яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,
33 Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;
34 Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;
35 Хецрав кармелянин, Паарай арб’янин,
36 Їґ’ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,
37 Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;
38 Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,
39 Урія хіттеянин, — усіх тридцять і сім.
1 Ось це — останні слова Давида. Вірний Давид, син Єссея, і вірний чоловік, якого Господь поставив на помазаника Бога Якова, і гарні псалми Ізраїля. 2 Дух Господній заговорив у мені, і Його слово — на моєму язику. 3 Говорить Бог Ізраїля, мені сторож Ізраїля сказав: Притчу скажи: Як в людині зміцните страх Божий? 4 І в ранішньому Божому світлі нехай зійде сонце, ранок не перейшов від світіння і з дощу трави із землі. 5 Чи не так мій дім із сильним? Вічний заповіт мені поклав, приготовлений в усьому часі, стережений, бо все моє спасіння і все бажання, бо не проросте беззаконний. 6 Усі вони, як вигострена тернина, бо не будуть забрані рукою, 7 і муж не трудитиметься в них, і повне заліза та дерева списів, у вогні горітиме, будуть спалені своїм соромом.
8 Це — імена витязів Давида. Євостей, ханаанець, є володарем третини, Адінон, асонеєць, цей витягнув свій меч проти вісімсот ранених за раз.
9 І з ним — Елеазар, син його дядька, син Сусіта між трьома витязями. Він був з Давидом в Серрі, і коли кепкував він з филистимців, там зібралися на війну, і пішов муж Ізраїля. 10 Він устав і побив між филистимцями, аж доки не втомилася його рука, і прилипла його рука до меча, і вчинив Господь велике спасіння в той день. І народ сидів за ним, щоб тільки пограбувати.
11 А після нього Самея, син Аси Арухей. Филистимці зібралися до Тирії, і була там частина поля, повна сочевиці, і народ втік з-перед обличчя филистимців. 12 Він став посеред частини, спас її і побив филистимців, і Господь учинив велике спасіння.
13 І зійшли троє з тридцяти, і прийшли в Касон, до Давида, у печеру Одоллама, а полки филистимців отаборилися в долині Рафаїма. 14 Давид тоді був у твердині, а табір филистимців тоді перебував у Вифлеємі. 15 І зажадав Давид, кажучи: Хто мене напоїть водою з криниці, що у Вифлеємі, що в брамі? А тоді табір филистимців був у Вифлеємі. 16 І пробилися три витязі в табір филистимців, і набрали води з криниці, що у Вифлеємі, яка біля брами, взяли й прийшли до Давида. Та він не забажав її пити і вилив її Господу, 17 кажучи: Змилосердься наді мною, Господи, щоб я це не вчинив! Хіба питиму кров мужів, які пішли з небезпекою для їхніх душ? І він не забажав її пити. Це вчинили троє сильних.
18 Авесса, брат Йоава, син Саруї, він — володар між трьома. Він підняв свій спис проти трьохсот ранених, і йому ім’я між трьома. 19 З тих трьох він найславніший, і став їм за вождя, та до перших трьох не дійшов.
20 Ванея, син Йодая, він муж із численними ділами з Кавесеїла. І він побив двох синів Аріїла моавського. Він прийшов і побив лева посеред рову в сніжний день. 21 Він побив чоловіка єгиптянина, гарного мужа, а в руці єгиптянина — спис, наче дерево драбини, і зійшов до нього з палицею, і вихопив списа з руки єгиптянина, убив його своїм власним списом. 22 Це вчинив Ванея, син Йодая, і йому ім’я між трьома сильними. 23 З трьох славний, та до перших трьох не дійшов. І поставив його Давид собі за вісника.
24 Ось це — імена витязів царя Давида. Асаїл, брат Йоава (цей був між тридцятьма) і Елеанан, син Дудія, його родича у Вифлеємі, 25 Самай, арудеєць, Еліка, ародеєць, 26 Еллис, фелотієць, Ірас, син Еккаса, текоєць, 27 Авієзер, анатотець, із синів Асотіта, 28 Селмон, аоїтець, Моорей, нетофатієць, 29 Ела, син Ваани, нетофатієць, Еттій, син Ріви з Ґаваета, син Веніаміна, 30 Ванея, фаратонієць, Урія з Нахаліґеї, 31 Авіїл, син Аравотита, Азмот, варсамієць, 32 Еліасу, салавонієць, сини Ясана, Йонатан, 33 Самма, ародітець, Ахіян, син Сарада, араурієць, 34 Аліфалет, син Асвіта, син Маахатія, Еліяв, син Ахітофела, ґелонієць, 35 Асарай, кармилієць, Фараї, ерхієць, 36 Іґаал, син Натана із сили, син Ґаддія, 37 Еліє, амманієць, Ґелорей з Вирота, що носить зброю Йоава, сина Саруї, 38 Ірас, єтіреєць, Ґарив, єтіреєць, 39 Урія, хеттієць; усіх — тридцять сім.