Перенесення Божого ковчега на Сіон
1 А Давид знову зібрав вибране військо в Ізраїлі, тридцять тисяч.
2 І встав та й пішов Давид та ввесь народ, що був з ним, з Юдиного Баалу, щоб винести звідти Божого ковчега, що над ним кличеться Ім’я, — Ім’я Господа Саваота, що замешкує на херувимах.
3 І вони поставили Божого ковчега на нового воза, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів’ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, провадили того нового воза.
4 І несли його з Авінадавового дому, що в Ґів’ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом.
5 А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, на гуслах, і на цимбалах.
6 І прийшли вони аж до Ґорен‑Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопив його, бо зноровилась була худоба.
7 І запалився Господній гнів на Уззу, — і Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.
8 І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім’я тому місцю: Перец‑Узза , і так воно зветься аж до цього дня.
9 І Давид злякався Господа того дня та й сказав: “Як увійде до мене Господній ковчег?”
10 І не хотів Давид переносити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерував його Давид до дому ґатянина Овед-Едома.
11 І пробував Господній ковчег у домі ґатянина Овед‑Едома три місяці, і Господь поблагословив Овед‑Едома та ввесь його дім.
12 І донесено цареві Давидові, говорячи: “Господь поблагословив дім Овед‑Едома та все, що його, ради ковчегу Божого”. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед‑Едома до Давидового Міста з радістю.
13 І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він приносив у жертву вола та відгодовану штуку худоби.
14 А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був оперезаний лляним ефодом.
15 І Давид та ввесь Ізраїлів дім несли Господнього ковчега з окриком та з сурмленням сурми.
16 І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхола, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцював та скакав перед Господнім лицем. І вона погордила ним у серці своєму.
17 І принесли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед намету, що для нього поставив Давид. І приніс Давид цілопалення перед Господнім лицем та жертву мирну.
18 А коли Давид скінчив приносити цілопалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Іменем Господа Саваота.
19 І він роздав для всього народу, для всього Ізраїлевого натовпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одному буханцеві хліба, по одному кавалкові печеного м’яса та по одному виноградному калачеві. І пішов увесь народ, кожен до дому свого.
20 І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: “Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажався сьогодні на очах невільниць своїх рабів, як обнажується який з пустунів!”
21 І сказав Давид до Мелхоли: “Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім народом, над Ізраїлем, — буду веселитися перед Господнім лицем!
22 І коли я буду погорджений ще більш від того, і буду низький у своїх очах, то при невільницях, що ти говорила, — і при них я буду шанований!”
23 І в Мелхоли, Саулової дочки, — по цьому не було їй дитини аж до дня смерти її.
1 І знову зібрав Давид кожного молодця з Ізраїля, якихось сімдесят тисяч. 2 Давид піднявся і пішов, і весь народ, який з ним, і дехто з володарів Юди, коли він ішов, щоб забрати звідти Божий ковчег, над яким прикликається Ім’я Господа сил, Який перебуває над херувимами. 3 І взяли Господній ковчег на нового воза, забрали його з дому Амінадава, що на горі. Оза та його брати, сини Амінадава, скеровували віз 4 із ковчегом, а його брати йшли перед ковчегом. 5 Давид та ізраїльські сини танцювали перед Господом з настроєними гуслами — із силою, з піснями, з арфами, із сопілками, з тимпанами, із цимбалами і з трубами.
6 Вони прийшли до току Нодава, а Оза простягнув свою руку до Божого ковчега, щоб його підтримати, і схопив його, аби утримати його, тому що його перехилив бичок. 7 А Господь розлютився на Озу, і його там уразив Бог, і там, біля Господнього ковчега перед Богом, він помер. 8 І Давид занепав духом через те, що Господь побив Озу. І те місце назвали: Побиття Ози, аж до цього дня. 9 І Давида охопив страх перед Господом у той день, і він говорив: Як увійде до мене Господній ковчег? 10 І не забажав Давид перенести до себе, у місто Давида, ковчег Господнього завіту, тож Давид завернув його до дому Аведдара, ґеттейця. 11 І Господній ковчег перебував у домі Аведдара, ґеттейця, три місяці. А Господь поблагословив увесь дім Аведдара і все, що в нього.
12 І цареві Давидові сповістили, переказуючи: Господь поблагословив дім Аведдара і все, що в нього, через Божий ковчег! І тоді Давид пішов, і з радістю супроводив Господній ковчег з дому Аведдара в місто Давида. 13 З ним були сім хорів, які несли ковчег, і жертва — теля та ягня. 14 А Давид грав перед Господом на настроєних гуслах, і він був одягнений у шляхетне вбрання. 15 Тож Давид і весь дім Ізраїля принесли Господній ковчег з гуканням і зі звуком труби.
16 І сталося, коли несли ковчег до міста Давида, Мелхола, дочка Саула, поглянула крізь вікно і побачила царя Давида, який танцював і скакав перед Господом, і відчула до нього зневагу у своєму серці.
17 А Господній ковчег принесли і помістили його на його місце посеред намету, який для нього спорудив Давид. І Давид приніс всепалення і мирну жертву перед Господом. 18 І завершив Давид приношення всепалення і мирної жертви , і поблагословив народ в Ім’я Господа сил. 19 І вділив усьому народові для всієї сили-силенної Ізраїля, від Дана аж до Вирсавії, від чоловіка аж до жінки, кожному буханець хліба, частину печеного на вогні та пирога зі сковороди. І весь народ, кожний з них , пішов до свого дому.
20 Повернувся і Давид, щоб поблагословити свій дім, а назустріч Давидові вийшла Мелхола, дочка Саула, і поблагословила його, і сказала: Як прославився сьогодні ізраїльський цар, який сьогодні оголився на очах рабинь, своїх слуг, так, як оголюється хіба-що хтось із танцюристів! 21 А Давид промовив до Мелхоли: Танцюватиму перед Господом! Благословенний Господь, Який вибрав мене замість твого батька і замість усього його дому, щоб поставити мене проводирем над Своїм народом, над Ізраїлем, тож скакатиму і танцюватиму перед Господом! 22 І знову так відкриюся, і буду поганим у твоїх очах, і буду з молодими, з якими, як сказала ти, я прославився! 23 І в Мелхоли, дочки Саула, не було дитини аж до дня її смерті.