Давид чинить ласку Йонатановому синові
1 І сказав Давид: “Чи є ще хто , хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана”.
2 А при Сауловім домі був раб, а ім’я йому — Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: “Чи ти Ціва?” А той відказав: “Раб твій!”
3 І сказав цар: “Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку?” І сказав Ціва до царя: “Є ще син Йонатанів, кривий на ноги”.
4 І сказав йому цар: “Де він?” А Ціва відказав цареві: “Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло‑Деварі”.
5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло‑Девару.
6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: “Мефівошете!” А той відказав: “Ось твій раб!”
7 І сказав йому Давид: “Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі”.
8 А той уклонився й сказав: “Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?”
9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: “Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.
10 І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш приносити з урожаю , і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі”. А Ціва мав п’ятнадцять синів та двадцять рабів.
11 І сказав Ціва до царя: “Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб”. “А Мефівошет, — сказав цар , — буде їсти при моєму столі, як один із царських синів”.
12 А Мефівошет мав малого сина, а ім’я йому — Міха. І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.
13 А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги.
1 І Давид сказав: Чи ще є останок з дому Саула, вчиню з ним милосердя задля Йонатана. 2 А з дому Саула був слуга на ім’я Сіва, тож його покликали до Давида. А цар його запитав: Чи ти Сіва? Він відповів: Я — твій раб! 3 І сказав цар: Чи ще залишився хтось з дому Саула? Я вчиню з ним милосердя Боже! І сказав Сіва цареві: Ще є син Йонатана, з ураженими ногами. 4 А цар запитав: Де він? Ось в домі Махіра, сина Аміла з Ладавара! — сказав Сіва царю. 5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, сина Аміла з Ладавара. 6 І прийшов Мемфівостей, син Йонатана, сина Саула, до царя Давида, упав долілиць і поклонився йому. А Давид сказав йому: Мемфівостей? І той відповів: Ось твій раб! 7 І сказав йому Давид: Не бійся, бо я обов’язково вчиню з тобою милосердя задля Йонатана, твого батька, і поверну тобі кожне поле Саула, батька твого батька, і ти постійно їстимеш хліб при моєму столі. 8 І поклонився Мемфівостей, і сказав: Хто я — твій раб, що ти зглянувся над дохлим псом, подібним до мене?
9 І цар покликав Сіву, слугу Саула, і сказав йому: Усе, що належало Саулові та всій його сім’ї, я передав синові твого володаря. 10 Тож працюй для нього на землі, ти, твої сини і твої раби, і принесеш синові твого володаря хліб, і він їстиме його. Та крім того Мемфівостей, син твого володаря, постійно їстиме хліб при моєму столі. (А в Сіви було п’ятнадцять синів і двадцять рабів). 11 І промовив Сіва до царя: Згідно з усім, що володар-цар наказав мені, його рабові, так учинить твій раб! І Мемфівостей їв при столі Давида, як один із синів царя. 12 У Мемфівостея був малий син на ім’я Міха. А всі, хто жив у домі Сіви, були рабами Мемфівостея. 13 Мемфівостей жив в Єрусалимі, бо постійно їв при столі царя. А він був кульгавим на обидві свої ноги.