Навернення сотника Корнилія
Богобійний Корнилій
1 Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.
2 З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.
3 Явно він у видінні, десь коло години дев’ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: “Корнилію!”
4 Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: “Що, Господи?” Той же йому відказав: “Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.
5 Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.
6 Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити”.
7 Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,
8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.
Видіння Петрові
9 А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,
11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив’язана, спускалась додолу.
12 У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.
13 І голос почувся до нього: “Устань, заколи, Петре, і їж!”
14 А Петро відказав: “Жадним способом, Господи, — бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!”
15 І знов голос удруге до нього: “Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!”
16 І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.
Корнилієві посланці у Петра
17 Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,
18 і спиталися, крикнувши: “Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?”
19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: “Онде три чоловіки шукають тебе.
20 Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!”
21 І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: “Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?”
22 А вони відказали: “Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх”.
23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.
Петро у Корнилія
24 І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.
25 А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
26 Та Петро його підвів, промовляючи: “Устань, бо й сам я людина!”
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
28 і промовив до них: “Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.
29 Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?”
30 А Корнилій сказав: “Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев’ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
31 й сказав: “Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.
32 Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, — він прийде й розповість тобі”.
33 Я зараз по тебе послав, — ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі”.
Петрова наука у Корнилія
34 А Петро відкрив уста свої та й промовив: “Пізнаю я поправді, що “не дивиться Бог на обличчя”,
35 але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду.
36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім.
37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
38 Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
39 І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, — та вбили Його, на дереві повісивши…
40 Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з’явився,
41 не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
42 І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
43 Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням”.
Охрищення поган
44 Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.
45 А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!
46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували… Петро тоді відповів:
47 “Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?”
48 І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
Сотник Корнилій
1 У Кесарії [жив] один чоловік на ім’я Корнилій — сотник полку, який називався Італійським.
2 Був він побожний і богобоязний разом з усім своїм домом: давав багато милостинь людям і завжди молився Богові.
3 Близько дев’ятої години дня він явно побачив у видінні, що Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію!
4 Він же, поглянувши на нього, охоплений страхом, запитав: Що, Господи? А Той сказав йому: Твої молитви й твої милостині згадані перед Богом.
5 Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, який зветься Петром.
6 Він гостює в одного Симона, що виправляє шкури і живе біля моря, [він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім].
7 Коли відійшов ангел, котрий говорив з ним, він покликав двох слуг і одного побожного воїна з тих, які служили в нього.
8 І, розповівши їм усе, він послав їх до Йопії.
Петро бачить видіння
9 А наступного дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро в шостій годині піднявся на покрівлю помолитися.
10 Він був голодний і хотів їсти. Поки вони готували, найшло на нього видіння.
11 І побачив він відкрите небо і якусь річ, яка спускалася [до нього], немов велика скатертина, [прив’язана] із чотирьох країв; вона спускалася на землю.
12 Там були всі земні чотириногі [звірі], плазуни й небесні птахи.
13 І пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж!
14 Та Петро сказав: У жодному разі, Господи! Адже я ніколи не їв нічого поганого і нечистого!
15 І знову, вдруге до нього голос: Що Бог очистив, того не вважай за погане!
16 Це сталося тричі, але відразу піднялася та річ на небо.
Посланці від Корнилія
17 Коли Петро дивувався сам у собі, що ж це було за видіння, яке він побачив, — саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали перед ворітьми
18 і, гукнувши, запитали, чи тут гостює Симон, який зветься Петром.
19 Коли Петро роздумував над видінням, то Дух сказав йому: Ось, троє людей розшукують тебе;
20 встань, зійди й, анітрохи не вагаючись, іди з ними, бо це Я їх послав!
21 Зійшовши, Петро сказав людям: Я той, кого шукаєте. Яка причина спонукала вас прийти?
22 Вони ж сказали: Корнилій — сотник, чоловік праведний, який боїться Бога, засвідчений усім юдейським народом, — дістав повеління від святого ангела покликати тебе до свого дому і послухати від тебе слово.
23 Тоді він, запросивши, гостинно прийняв їх. А наступного дня, уставши, пішов з ними; деякі з братів, які були з Йопії, також пішли з ним.
У домі Корнилія
24 А назавтра вони прийшли до Кесарії. Корнилій закликав своїх родичів та близьких друзів і очікував їх.
25 Коли ввійшов Петро, Корнилій зустрів його і, упавши до ніг, поклонився.
26 Та Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж така сама людина!
27 Розмовляючи з ним, він увійшов і знайшов, що зібралося чимало людей .
28 І він сказав їм: Ви знаєте, що не годиться мужеві-юдеєві приставати або приходити до чужинця. Та мені Бог показав, щоби жодної людини не називати поганою або нечистою.
29 Тому і прийшов я без вагання, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви по мене?
30 А Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [я постив]; о дев’ятій годині я молився у своєму домі. І ось муж у сяючому одязі став переді мною
31 і сказав: Корнилію, твою молитву вислухано і твої милостині згадані перед Богом.
32 Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром; він гостює біля моря в домі Симона, який виправляє шкури. [Він прийде й говоритиме до тебе].
33 Отже, я відразу послав по тебе. Ти добре зробив, що з’явився. Нині всі ми стоїмо перед Богом, аби слухати все, що Господь тобі звелів.
Петро проповідує про Ісуса
34 Відкривши уста, Петро промовив: Справді розумію, що не на обличчя дивиться Бог,
35 але в кожному народі є той, хто прийнятний для Нього, хто боїться Його і чинить праведне.
36 Він послав синам Ізраїля слово, звіщаючи мир через Ісуса Христа. Він — Господь для всіх.
37 Ви знаєте про справу, що сталася у всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван,
38 про Ісуса з Назарета: як помазав Його Бог Духом Святим і силою, і Він ходив, роблячи добро й оздоровлюючи всіх поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним!
39 І ми є свідками всього, що Він робив у юдейському краї та в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві;
40 та Бог воскресив Його на третій день і дав Йому з’явитися, —
41 не всім людям, але свідкам, які були наперед призначені Богом, — нам, які з Ним їли й пили по Його воскресінні з мертвих.
42 І Він наказав нам проповідувати народові та засвідчити, що Він призначений Богом Суддя живих і мертвих.
43 Про Нього свідчать усі пророки, що кожний, хто вірить у Нього, Його Ім’ям отримує прощення гріхів!
Хрещення язичників
44 Коли Петро ще промовляв ці слова, то Дух Святий зійшов на всіх, які слухали слово.
45 І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, здивувалися, що й на язичників зійшов дар Святого Духа,
46 бо чули, як вони говорили мовами і величали Бога. Тоді Петро сказав:
47 Хіба може хто стримати воду, щоб не хрестилися ті, хто, як і ми, одержав Святого Духа?
48 І звелів хрестити їх в Ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його залишитися в них на декілька днів.