Упорядкування влади в Ізраϊлі
1 Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану, в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді‑Загавом,
2 одинадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш‑Барнеа.
3 І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,
4 по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.
5 На тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:
6 “Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: “Досить вам сидіти на цій горі!
7 Оберніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, — до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, — річки Ефрату.
8 Ось Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, — Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них”.
9 І сказав я того часу до вас, говорячи: “Не можу я сам носити вас.
10 Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні щодо численности, як зорі небесні!
11 Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.
12 Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?
13 Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас”.
14 І ви відповіли мені та й сказали: “Добра та річ, що ти кажеш зробити”.
15 І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, — тисячниками, і сотниками, і п’ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.
16 І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: “Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.
17 Не будете звертати уваги на обличчя в суді, — як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини , бо суд — Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її”.
18 І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.
19 І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш‑Барнеа.
Оглядини Обіцяного Краю й непослух Ізраϊлів
20 І сказав я до вас: “Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.
21 Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!”
22 А ви всі підійшли до мене та й сказали: “Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо”.
23 І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужів, — муж один для племени.
24 І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край .
25 І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: “Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!”
26 Та ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.
27 І нарікали ви по ваших наметах і говорили: “З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.
28 Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там”.
29 І сказав я до вас: “Не лякайтеся й не бійтеся їх!
30 Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,
31 і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.
32 Та все‑таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,
33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, — вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень”.
34 І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:
35 “Поправді кажу , — ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,
36 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, — він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього”.
37 Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: “І ти не ввійдеш туди!
38 Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.
39 А діти ваші, про яких ви сказали: “На здобич будуть вони”, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, — вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.
40 А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря”.
41 А ви відповіли та й сказали мені: “Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш”. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.
42 Але Господь до мене сказав: “Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, — бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами”.
43 І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа , і зійшли на гору.
44 І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас у Сеїрі аж до Горми.
45 І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, — та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.
46 І сиділи ви в Кадешу багато днів, — стільки днів, скільки там ви сиділи.
1 Ось слова, які Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на заході, поблизу Червоного моря , між Фараном, Тофолом, Ловоном, Авлоном та Катахризеєм. 2 З Хориву до гори Сиїр, до Кадис-Варни подорож триває одинадцять днів. 3 І сталося, — сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей промовив до всіх ізраїльських синів, переказуючи все, що Господь заповів йому щодо них. 4 Після розгрому Сеона, царя аморейців, який жив у Есевоні, та Оґа, царя Васану, який жив в Астароті й у Едраїні, 5 в землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав роз’яснювати цей закон, кажучи: 6 Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві, кажучи: Досить вам жити на цій горі! 7 Розвертайтеся, рушайте і йдіть на гору аморейців та в усі околиці Арави: на гору і на рівнину, на південь і на узбережжя, у землю ханаанців та в Антиливан, аж до великої ріки Євфрат. 8 Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть у неї й заволодійте землею, яку Я поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм та їхнім нащадкам після них. 9 Того часу я звернувся до вас, кажучи: Я не в змозі носити вас сам. 10 Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що кількісно вас сьогодні — як небесних зірок! 11 Нехай Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас в тисячу разів більше, ніж вас є зараз , і нехай поблагословить вас, як Він і сказав вам, — 12 та як я зможу сам нести ваші клопоти, ваш характер та ваші суперечки? 13 Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами. 14 А ви відповіли мені й мовили: Річ, що ти сказав учинити, — добра! 15 Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас. 16 Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим. 17 На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму. 18 І того часу я дав вам усі настанови, які ви маєте виконувати. 19 Вирушивши з Хориву, ми пішли через усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили, до аморейської гори, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадис-Варни. 20 І я сказав вам: Ідіть до аморейської гори, яку Господь, ваш Бог, дає вам. 21 Ось Господь, ваш Бог, віддав вам перед вашим обличчям цю землю. Підіймайтеся, заволодійте нею , як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не будьте полохливі. 22 Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлімо попереду себе чоловіків, нехай вони оглянуть для нас ту землю й нехай сповістять нам відомості про дорогу, якою ми підійматимемося, та про міста, в які ввійдемо. 23 Сподобалось мені те слово, тож я взяв з-поміж вас дванадцять чоловіків, — по одному чоловіку на плем’я. 24 Розвернувшись, вони піднялися на гору, пішли до Долини Виноградного Грона та обстежили її. 25 Відтак взяли у свої руки плодів тієї землі, принесли до нас та казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам! 26 Та ви не захотіли йти і не послухалися веління Господа, вашого Бога. 27 Ви нарікали по своїх наметах і казали: Господь вивів нас з Єгипетської землі з ненависті до нас, — щоб видати нас в руки аморейців, аби вигубити нас. 28 Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили. 29 Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх! 30 Господь, ваш Бог, Який іде попереду, перед вашим обличчям, — це Він воюватиме разом з вами проти них — саме так, як Він учинив із вами в Єгипетській землі 31 та в цій пустелі, де ви бачили, як Господь, твій Бог, вигодовував тебе, немов би хтось з людей вигодовував свого сина, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, поки дійшли до цього місця. 32 Та в цьому слові ви не повірили Господу, вашому Богові, 33 Який іде попереду вас під час подорожі, щоб вибирати для вас місце, ведучи вас вночі — у вогні, показуючи вам дорогу, якою вам іти, а вдень — у хмарі. 34 Господь почув ваші слова і, розгнівавшись, поклявся, кажучи: 35 Ніхто із цих чоловіків не побачить тієї доброї землі, яку Я поклявся дати їхнім батькам, — 36 за винятком Халева, сина Єфонії: він побачить її, і йому та його синам Я дам землю, по якій він ходив, бо він тримався того, що Господнє. 37 Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш! 38 Ісус, Навина син, який стоїть поруч з тобою, — він туди ввійде! Підбадьор його, бо це він передасть її у спадщину Ізраїлю. 39 І всі малі діти, які сьогодні ще не знають добра і зла, — вони туди ввійдуть, їм Я її віддам, і вони заволодіють нею. 40 Повернувши назад, ви пішли отаборитися в пустелю, у напрямку до Червоного моря. 41 Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом, нашим Богом. Ми піднімемось на гору і воюватимемо — саме так, як Господь, наш Бог, велів нам. Кожний з вас узяв своє військове знаряддя, і, зібравшись, ви піднялися на гору. 42 Та Господь сказав мені: Скажи їм: Не підіймайтеся і не воюйте, бо Мене немає з вами, — щоб ви не були розгромлені перед вашими ворогами! 43 І я говорив вам це , та ви мене не послухали; ви переступили Господнє веління і, упершись, таки піднялися на гору. 44 Та назустріч вам вийшов амореєць, який жив на тій горі, і вони погнали вас, як це роблять бджоли, і громили вас від Сиїру аж до Ерми. 45 Тоді, сівши, ви плакали перед Господом, та Господь не слухав вашого голосу і не зважав на вас. 46 І ви сиділи в Кадисі багато часу — стільки часу, скільки ви тоді сиділи.