Накази про війну
1 Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю.
2 І станеться, коли ви приступите до бою, то підійде священик і буде промовляти до народу,
3 та й скаже до них: “Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бою проти ваших ворогів. Нехай не зм’якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,
4 бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!”
5 А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: “Хто є тут такий, що збудував новий дім, та не справив обряду поновин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поновин.
6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.
7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її”.
8 І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: “Хто є тут такий, що лякливий та м’якосердий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його”.
9 І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу.
10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.
11 І станеться, якщо воно відповість тобі: “Мир”, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.
12 А якщо воно не замирить з тобою, і буде провадити з тобою війну, то обложиш його.
13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.
14 Тільки жінок, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здобич його забереш собі, і будеш ти їсти здобич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.
15 Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.
16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,
17 бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,
18 щоб вони не навчили вас робити такого , як усі їхні гидоти, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм.
19 Коли будеш облягати місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його дерева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне дерево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста ?
20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітнеш, і будеш будувати з нього речі облягання проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.
1 Якщо ти вийдеш на війну проти своїх ворогів і побачиш коня та вершника, і народ, численніший від тебе, то не бійся їх, адже з тобою Господь, твій Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі. 2 І буде, — коли ти виступатимеш на війну, то нехай священик, підійшовши, промовить до народу 3 та скаже їм: Слухай, Ізраїлю! Ви сьогодні виступаєте на війну проти ваших ворогів; хай ваше серце не слабне, не бійтеся, не будьте пригноблені й не ухиляйтеся від їхнього обличчя, 4 адже це Господь, ваш Бог, Який іде з вами попереду, щоб разом з вами воювати проти ваших ворогів, аби врятувати вас. 5 Відтак нехай промовлять до народу писарі, кажучи: Чи є якийсь чоловік, який збудував новий дім, та не справив входин до нього? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не справив входин до нього. 6 Чи є якийсь чоловік, який насадив виноградник, та ще не насолоджувався ним? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не насолоджувався ним. 7 Чи є якийсь чоловік, який засватав жінку, та не взяв її? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не взяв її. 8 І нехай писарі продовжать промовляти до народу та скажуть: Чи є якийсь чоловік, який боїться, чи полохливий серцем? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не наганяв страху на серце свого брата, як на своє. 9 І буде, — коли писарі закінчать говорити до народу, то поставлять воєначальників, які провадитимуть народ. 10 Якщо наблизишся до якогось міста, щоб воювати з ним, то викличеш їх із міста з миром. 11 Якщо вони дадуть відповідь тобі мирно й відкриють тобі ворота , то весь народ — ті, хто буде знайдений у ньому, — будуть тобі платниками данини та твоїми підвладними. 12 Якщо ж вони не піддадуться тобі і стануть до бою з тобою, то візьмеш його в облогу. 13 Господь, твій Бог, видасть його у твої руки, і ти вигубиш усіх його мешканців чоловічої статі, убивши мечем, 14 окрім жінок і майна. А всю худобу, усе, що буде в місті, усю здобич, забереш собі та їстимеш усі харчові припаси своїх ворогів, яких Господь, твій Бог, видає тобі. 15 Так учиниш з усіма містами, які будуть дуже далеко від тебе, — які не з міст ось цих народів. 16 А от у містах ось цих народів, землю яких Господь, твій Бог, дає тобі успадкувати, не залишите живим нічого, що дихає, 17 а неодмінно віддасте їх на закляття , — хета, аморейця, ханаанця, ферезейця, евейця, євусейця та ґерґесейця, як Господь, твій Бог, велів тобі; 18 щоб вони не навчили вас чинити всіх тих гидот, які вони чинили своїм богам, — і ви не згрішили перед Господом, своїм Богом. 19 Якщо ж триматимеш якесь місто в облозі довгий час, щоб завоювати його і щоб здобути його, то не нищ його дерев, рубаючи їх залізним знаряддям ; краще споживай плоди з нього, а не рубай його. Хіба польове дерево — це людина, щоб могло ввійти від твого обличчя в укріплення? 20 А дерево, про яке ти знаєш, що воно не дає їстівного плоду, можеш нищити, рубати і будувати укріплення проти міста, яке веде з тобою війну, доки воно не буде видане тобі .