Виконуйте заповіта Господнього
1 І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: “Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його, та всьому його краєві, —
2 ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,
3 та не дав вам Господь серця , щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.
4 І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.
5 Не їли ви хліба, і вина та п’янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш.
6 А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, — і побили ми їх,
7 і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим, та Ґадовим, та половині племени Манасіїного.
8 Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.
9 Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,
10 діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,
11 щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,
12 щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
13 І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,
14 але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.
15 Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли.
16 І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.
17 Стережіться , щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем’я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,
18 щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.
19 Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім’я його з‑під неба.
20 І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.
21 І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:
22 сірка та сіль, погорілище — уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.
23 І скажуть усі ті народи: “Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?”
24 І скажуть: “За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.
25 І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх і що Він не приділив їм.
26 І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.
27 І вирвав їх Господь з‑над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.
28 Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите — наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону”.
1 Мойсей скликав усіх ізраїльських синів і сказав їм: Ви бачили все, що Господь учинив перед вами в Єгипетській землі фараонові, його слугам та всій його землі, — 2 ті великі випробовування, які бачили твої очі, великі знамення та чудеса. 3 Та Господь Бог не дав вам серця, щоб розуміти, очей, щоб бачити, та вух, щоб чути, аж до цього дня. 4 Сорок років Він водив вас по пустелі, — ваш одяг не постарів, і ваше взуття на ваших ногах не зносилося; 5 ви не їли хліба й не пили вина чи міцного напою, щоб ви знали, що Він — Господь, ваш Бог. 6 А коли ви прийшли на це місце, то нам назустріч вийшов на війну Сеон, цар Есевона, та Оґ, цар Васану, і ми побили їх, 7 забрали їхню землю, і я дав її в спадщину Рувимові, Ґадові та половині племені Манасії. 8 Тож пильнуйте, щоб виконувати всі слова цього завіту, щоб ви розуміли все, що будете чинити. 9 Ви всі сьогодні стали перед Господом, вашим Богом — голови ваших племен, ваші старійшини, ваші судді й ваші писарі, кожний ізраїльський мужчина, 10 ваші жінки, ваші діти та захожий, який проживає серед вашого табору, від вашого дроворуба й до вашого водоноса, — 11 щоб ти вступив у завіт із Господом, своїм Богом, та в Його клятви, які Господь, твій Бог, укладає сьогодні з тобою, 12 щоб установити тебе Своїм народом, і щоб Він був твоїм Богом, як Він і сказав тобі та як поклявся твоїм батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову. 13 Укладаю цей завіт і цю клятву не лише з вами, 14 але як з тими, хто тут присутній з нами сьогодні перед Господом, нашим Богом, так і з тими, кого сьогодні з нами немає. 15 Адже ви самі знаєте, як ми жили в Єгипетській землі та як пройшли через народи, через які ви пройшли, 16 і ви бачили їхні гидоти та їхніх ідолів, яких вони мають, — дерево й каміння, срібло й золото. 17 Чи є хтось серед вас — чоловік чи жінка, сім’я чи плем’я, — чий розум відвернувся від Господа, вашого Бога, щоб іти служити богам тих народів? Чи є хтось серед вас коренем, який пускає вгору пагінці з отрутою та гіркотою? 18 І буде, — якщо хтось почує слова цього прокляття та провіщатиме у своєму серці, кажучи: Усе буде в мене гаразд, коли я ходитиму в блуканні свого серця, — щоб таким чином грішник не погубив із собою безгрішного! 19 Бог не захоче простити йому, але гнів Господа та Його ревнощі запалають тоді на того чоловіка, і всі прокляття цього завіту, записані в книзі цього закону, спадуть на нього, і Господь зітре його ім’я з-під неба. 20 Господь відлучить його від усіх ізраїльських синів на погибель згідно з усіма прокляттями завіту, записаними в книзі цього закону. 21 І скаже інше покоління, ваші сини, які народяться після вас, і чужинець, який прийде з далекої землі, коли побачать кари тієї землі та її хвороби, які Господь зіслав на неї, — 22 сірку та випалену сіль; коли вся ця земля не буде засіватися чи родити, і не зійде на ній жодна зелень, подібно як були знищені Содом і Гоморра, Адама і Севоїм, які Господь знищив у гніві та люті, — 23 тоді всі народи скажуть: За що Господь учинив так із цією землею? Яка це велика лють гніву! 24 І скажуть: Це тому, що вони покинули завіт Господа, Бога своїх батьків, який Він уклав з їхніми батьками, коли вивів їх з Єгипетської землі, 25 і, пішовши, служили іншим богам та поклонялися їм — богам , яких вони не знали, і яких Він не призначав їм. 26 Тож Господь запалав гнівом на ту землю, щоб навести на неї всі прокляття, записані в цій книзі. 27 Господь прогнав їх з їхньої землі в гніві, люті та дуже великому обуренні й закинув їх в іншу землю, як це і є тепер. 28 Скрите належить Господу, нашому Богу, а відкрите — нам та нашим дітям навіки, щоб виконувати всі слова цього закону.