Перемога над царем Оґом
1 І обернулися ми, та й пішли дорогою до Башану. І вийшов навперейми нас Оґ, цар башанський, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.
2 І сказав Господь до мене: “Не бійся його, бо в твою руку Я дав його, і ввесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигонові, цареві амореян, що сидів у Хешбоні”.
3 І дав Господь, Бог наш, у нашу руку також Оґа, царя башанського, та ввесь його народ, — і побили ми його, так що нікого не позосталося в нього.
4 І здобули ми всі міста його, і того часу не було міста, що не взяли б ми від них, — шістдесят міст, усю арґовську околицю, царство Оґа в Башані.
5 Усі ці міста укріплені, — мур високий, ворота й засув, окрім дуже багатьох відкритих міст.
6 І вчинили ми їх закляттям, як зробили були Сигонові, цареві хешбонському, — учинили закляттям усе місто, чоловіків, жінок та дітей.
7 А всю худобу й захоплене з міст забрали ми собі на здобич.
8 І взяли ми того часу той край з руки обох царів амореянина, що по другому боці Йордану, від Арнонського потоку аж до гори Гермон, —
9 сидоняни кличуть на Гермон Сірйон, а амореяни кличуть на нього Сенір, —
10 усі міста на рівнині, і ввесь Ґілеад, і ввесь Башан аж до Салхи й Едреї, міст царства Оґа в Башані.
11 Бо тільки Оґ, цар башанський, позостав із решти рефаїв. Оце його ложе, ложе залізне; чи ж не воно в Раббі Аммонових синів, — дев’ять ліктів довжина його, і чотири лікті ширина його, на міру ліктем чоловіка.
Розподіл Зайордання
12 А Край той того часу посіли ми. Від Ароеру, що над Арнонським потоком, і половину гори Ґілеад, і міста його я дав Рувимовим та Ґадовим.
13 А решту Ґілеаду та ввесь Башан, царство Оґа, віддав я половині племени Манасіїного, усю околицю арґовську, — на ввесь той Башан кличеться: Край рефаїв.
14 Яір, син Манасіїн, узяв всю Арґову околицю аж до границі ґешурів та маахатів, і він назвав їх своїм іменем: Башан, села Яіра, і так їх кличуть аж до цього дня.
15 А Махірові дав я Ґілеад.
16 А Рувимовим та Ґадовим дав я від Ґілеаду й аж до Арнонського потоку, середину потоку та границю, і аж до потоку Яббоку, границі Аммонових синів,
17 і степ, і Йордан, і границю його від Кіннерету аж до моря степу, моря Солоного, у узбіччя Пісґі на схід.
Наказ переходити Йордан
18 І часу того наказав я вам, говорячи: “Господь, Бог ваш, дав вам цей Край, щоб ви посіли його; узброєні перейдете перед вашими братами, Ізраїлевими синами, усі військові.
19 Тільки ваші жінки, і ваші діти та ваша худоба, — я знаю, що худоба ваша велика! — будуть сидіти по ваших містах, що я дав вам,
20 аж Господь дасть спочинок братам вашим, як вам, і посядуть також вони той Край, що Господь, Бог ваш, дає вам по той бік Йордану, — і вернетесь кожен до спадку свого, що я дав вам”.
21 А Ісусові наказав я того часу, говорячи: “Ото твої очі бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, обом тим царям, — так зробить Господь усім царствам, куди ти переходиш.
22 Не будеш боятися їх, бо Господь, Бог ваш, Він Той, що воює для вас”.
Мойсей не ввійде до Обіцяного Краю
23 І благав я того часу Господа, говорячи:
24 “Владико Господи, — Ти зачав показувати рабові Своєму велич Свою та міцну Свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі, що зробить, як чини Твої, як великі діла Твої?
25 Нехай перейду ж я та побачу той хороший Край, що по тім боці Йордану, ту гарну гірську землю та Ливан!”
26 Та Господь розгнівався на мене через вас, і не послухав мене. І сказав Господь до мене: “Досить тобі, — не говори більше до Мене в цій справі!
27 Вийди на верхів’я Пісґі, і зведи свої очі на захід, і на північ, і на південь, і на схід, і побач своїми очима, — бо ти не перейдеш цього Йордану!
28 І напоуми Ісуса, і зміцни його, й укріпи його, бо він перейде перед цим народом, і він зробить, що вони посядуть той Край, який ти побачиш”.
29 І осіли ми в долині навпроти Бет‑Пеору.
1 Відтак, повернувши, ми піднялися дорогою до Васану. І вийшов нам назустріч Оґ, васанський цар, — він та весь його народ, — на війну до Едраїна. 2 Тоді Господь сказав мені: Не бійся його, бо Я видав його, весь його народ та всю його землю у твої руки, і ти вчиниш із ним те саме, що вчинив із Сеоном, царем аморейців, який жив в Есевоні. 3 І Господь, наш Бог, видав його в наші руки, — також Оґа, васанського царя, та весь його народ, — і ми побили його так, що навіть не залишили йому потомства. 4 Того часу ми захопили всі його міста; не було міста, якого б ми в них не взяли, — шістдесят міст, усі околиці Арґову, царства Оґа у Васані; 5 усі ці міста — укріплені: високі мури, брами та засуви, не рахуючи дуже великої кількості міст ферезейців. 6 Ми вигубили їх так само , як учинили із Сеоном, есевонським царем: вигубили по черзі кожне місто, — і жінок, і дітей. 7 А всю худобу та здобич із міст ми забрали собі. 8 І того часу ми забрали землю з рук двох аморейських царів, які були за Йорданом, від потоку Арнон аж до Аермону 9 (фінікійці називають Аермон Саніором, а аморейці називали його Саніром), — 10 усі міста Місору, весь Ґалаад та весь Васан аж до Селхи та Едраїна, — міста царства Оґа у Васані. 11 Адже з рафаїнців залишився лише Оґ, васанський цар. Ось його ліжко, залізне ліжко, — ось воно в місті синів Аммана; його довжина — дев’ять ліктів, а його ширина — чотири лікті, міряючи ліктем мужчини. 12 Отже, того часу ми заволоділи всією цією землею. Землю від Ароера, що на березі потоку Арнон, і половину гори Ґалаад з її містами я дав Рувимові та Ґадові. 13 А решту Ґалааду і весь Васан, царство Оґа, я дав половині племені Манасії — усю околицю Арґову, весь той Васан, що вважатиметься землею рафаїнців. 14 Яір, син Манасії, взяв усю околицю Арґову аж до кордонів ґарґасійців та омахатійців. Він назвав їх своїм ім’ям: Васан Авот Яір, як це і є аж до цього дня. 15 Махірові я дав Ґалаад. 16 А Рувимові та Ґадові я дав землю від Ґалаада аж до потоку Арнон, зі серединою потоку як кордоном, і аж до Явоку (цей потік — кордон синів Аммана, 17 а Арава та Йордан — кордон Маханарату), і аж до моря Арави, до Солоного моря, під Асидотом, з Фасґою на сході. 18 Того часу я звелів вам, кажучи: Господь, ваш Бог, дав вам цю землю у володіння. Тож кожний, хто сильний, озброївшись, ідіть попереду, перед обличчям ваших братів, ізраїльських синів. 19 Тільки ваші жінки, ваші діти та ваша худоба (я знаю, що у вас багато худоби!) нехай живуть у ваших містах, які я вам дав, 20 аж поки Господь, ваш Бог, не дасть спочинку вашим братам, так само, як і вам, — і вони також заволодіють землею, яку Господь, ваш Бог, дає їм за Йорданом. Тоді повернетесь кожний до свого володіння, яке я вам дав. 21 Того часу я дав настанови Ісусові, кажучи: Ваші очі бачили все, що Господь, ваш Бог, учинив із цими двома царями. Так само Господь учинить з усіма царствами, до яких ти переправляєшся. 22 Не бійтеся їх, бо Господь, ваш Бог, Сам воюватиме за вас! 23 Того часу я благав Господа, кажучи: 24 Господи, Господи, Ти почав показувати Своєму слузі Свою міць і Свою силу, могутню руку і піднесене рамено! Адже хто той бог на небі чи на землі, який учинив би так, як Ти вчинив, подібно до Твоєї сили? 25 Тож нехай я, переправившись, побачу ту добру землю, що за Йорданом, ту добру гору та Антиливан! 26 Та Господь не зважив на мене через вас і не вислухав мене. І Господь сказав мені: Досить тобі, перестань далі говорити про це. 27 Піднімись на вершину Тесаної скелі й поглянь очима на море , на північ, на південь та на схід. Подивися своїми очима, бо ти не переправишся через цей Йордан! 28 Дай настанови Ісусові, укріпи його і підбадьор його, бо це він переправиться на чолі цього народу, і він передасть їм у спадщину землю, яку ти бачив. 29 І ми осіли в долині поблизу дому Фоґора.