Десять Божих Заповідей
1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до нього: “Слухай, Ізраїлю, постанови й закони, які я говорю сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з середини огню.
5 Я того часу стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на гору, коли Він говорив:
6 “Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю, з дому рабства.
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!
8 Не роби собі різьби й усякої подоби з того , що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене,
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім’ям надаремно.
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,
14 а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.
15 І будеш пам’ятати, що був ти рабом в єгипетському краї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раменом, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.
16 Шануй свого батька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
17 Не вбивай!
18 Не чини перелюбу!
19 Не кради!
20 Не свідчи неправдиво проти ближнього свого!
21 І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!”
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібрання, на горі з середини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних таблицях, і дав їх мені.
23 І сталося, коли ви слухали той голос з‑посеред темряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі голови ваших племен та ваші старші,
24 та й сказали: “Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та велич Свою, і голос Його чули ми з середини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з людиною, — і вона жива!
25 А тепер нащо маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми будемо ще далі слухати голосу Господа, Бога нашого, то помремо.
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з середини огню, і жило б?
27 Приступи сам, і слухай усе, що скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовлятиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо”.
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: “Чув Я голос цього народу, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постанови, і закони, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у Краї, що Я даю їм на спадщину його”.
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні праворуч, ні ліворуч.
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним .
1 Мойсей скликав весь Ізраїль і сказав їм: Слухай, Ізраїлю, постанови та присуди, що я сьогодні проголошую у ваші вуха, вивчіть їх і пильнуйте, щоб їх виконувати. 2 Господь, ваш Бог, уклав з вами завіт на Хориві. 3 Не з батьками вашими Господь уклав цей завіт, а з вами, які тут сьогодні всі живете. 4 Обличчям в обличчя Господь промовляв до вас на горі з-посеред вогню, 5 а я стояв тим часом між Господом і вами, щоб передати вам Господні слова, бо ви боялися вогню і не піднялися на гору, коли Він говорив: 6 Я — Господь, твій Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі. 7 Нехай в тебе не буде інших богів перед Моїм обличчям! 8 Не роби собі ідола, ані будь-якої подоби того, що на небі, вгорі, чи на землі, внизу, чи у водах, під землею. 9 Не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я — Господь, твій Бог, — Бог ревнивий, Який відплачує за гріхи батьків дітям до третього й четвертого покоління — тим, хто ненавидить Мене, 10 і Який чинить милосердя тисячам поколінь — тим, хто любить Мене і дотримується Моїх заповідей. 11 Не вживай Ім’я Господа, свого Бога, надаремно, бо Господь не вважатиме чистим того, хто вживає Його Ім’я надаремно. 12 Дотримуйся суботнього дня, щоб святити його, як Господь, твій Бог, заповів тобі. 13 Шість днів працюй і чини всі свої діла, 14 а сьомого дня — субота, присвячена Господу, твоєму Богові. Не чини в цей день жодного діла — ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твій віл, ні твій осел, ні будь-яка твоя худоба, ні захожий, який проживає у твоїх брамах, — щоб твій раб і твоя рабиня відпочили так само, як і ти. 15 Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі, та Господь, твій Бог, вивів тебе звідти могутньою рукою і піднесеним раменом; тому Господь, твій Бог, заповів тобі дотримуватися суботнього дня та святити його. 16 Шануй свого батька і свою матір, як Господь, твій Бог, заповів тобі, щоб тобі було добре і щоб ти був довголітнім на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі. 17 Не вбивай! 18 Не чини перелюбу! 19 Не кради! 20 Не давай неправдивого свідчення проти свого ближнього. 21 Не жадай дружини свого ближнього. Не жадай дому свого ближнього, ні його поля, ні його раба, ні його рабині, ні його вола, ні його осла, ні будь-якої його худоби, ні будь-чого, що є у твого ближнього. 22 Ці слова Господь промовив до всієї вашої громади на горі з-посеред вогню, — навколо ж була темрява, морок, буря й гучний голос, — і більше нічого не додав. Він написав їх на двох кам’яних скрижалях і дав їх мені. 23 І сталося, — коли ви почули голос з-посеред вогню, — а гора палала вогнем, — то ви прийшли до мене — усі провідники ваших племен і ваші старійшини — 24 та сказали: Ось Господь, наш Бог, показав нам Свою славу, і ми чули Його голос з-посеред вогню. У цей день ми побачили, що Бог промовляє до людини, і вона живе! 25 А тепер — щоб ми не померли! Адже цей великий вогонь знищить нас! Якщо ми далі продовжуватимемо слухати голос Господа, нашого Бога, то ми помремо! 26 Адже хто з тілесних істот може жити, чувши, як ми, голос живого Бога, Який промовляє з-посеред вогню? 27 Піди сам і вислухай усе , що скаже Господь, наш Бог. Ти говоритимеш нам усе, що Господь, наш Бог, говоритиме тобі, а ми будемо слухати і виконувати. 28 Господь почув ваші слова, коли ви до мене говорили, і Господь сказав мені: Я чув слова цього народу, які вони тобі сказали. Усе, що вони сказали, — правильно. 29 О, коли б їхнє серце в них завжди було саме таким, — щоб вони боялися Мене і дотримувалися Моїх заповідей, щоб їм та їхнім синам повіки було добре! 30 Іди, скажи їм: Повертайтеся у свої доми. 31 А ти стань тут зі Мною, і Я оголошу тобі заповіді, постанови та присуди, які ти повинен їх навчити, — нехай вони виконують їх на землі, яку Я даю їм у володіння. 32 Пильнуйте, щоб ви чинили так, як заповів Господь, твій Бог, не звертай ні праворуч, ні ліворуч 33 по тій дорозі, яку Господь, твій Бог, заповів тобі, щоб по ній ходити, — аби ти мав спокій і тобі було добре, і щоб ви довго жили на землі, якою заволодієте.