Для всього свій час
1 Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом:
2 час родитись і час помирати, час садити і час виривати посаджене,
3 час вбивати і час лікувати, час руйнувати і час будувати,
4 час плакати й час реготати, час ридати і час танцювати,
5 час розкидати каміння і час каміння громадити, час обіймати і час ухилятись обіймів,
6 час шукати і час розгубити, час збирати і час розкидати,
7 час дерти і час зашивати, час мовчати і час говорити,
8 час кохати і час ненавидіти, час війні і час миру!
9 Яка користь трудящому в тім, над чим трудиться він?
10 Я бачив роботу, що Бог був дав людським синам, щоб трудились над нею, —
11 усе Він прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця…
12 Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті.
13 І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром, — це дар Божий!
14 Я знаю, що все, що Бог робить, воно зостається навіки, — до того не можна нічого додати, — і з того не можна нічого відняти, і Бог так зробив, щоб боялись Його!
15 Що є, то було вже воно, і що статися має — було вже, бо минуле відновлює Бог!
16 І я бачив під сонцем іще: місце суду, — а в нім беззаконня, і місце правди, — у ньому ж неправда…
17 Я сказав був у серці своєму: Судитиме Бог справедливого й несправедливого, бо для кожної справи є час, і на всяке там діло.
18 Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі,
19 бо доля для людських синів і доля звірини — однакова доля для них: як оці помирають, так само вмирають і ті, і для всіх один подих, і нема над твариною вищости людям, — марнота‑бо все!..
20 Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху…
21 Хто те знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини?
22 І я бачив, — нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто поведе його глянути, що буде по ньому?..
1 Для всього час, і пора для кожного діла під небом. 2 Час родити і час помирати, час садити і час виполювати насаджене, 3 час убивати і час лікувати, час нищити і час будувати, 4 час плакати і час сміятися, час ридати і час танцювати, 5 час розкидати каміння і час збирати каміння, час обіймати і час віддалятися від обіймів, 6 час шукати і час вигублювати, час зберігати і час викидати, 7 час роздирати і час зашивати, час мовчати і час говорити, 8 час любити і час ненавидіти, час для війни і час для миру.
9 Яка користь тому, хто чинить те, у чому він трудиться? 10 Я побачив плутанину, яку Бог дав людським синам, щоб плутатися в ній. 11 Усе Він зробив добре у свій час і вік дав у їхнє серце, аби чоловік не знайшов творіння, яке Бог зробив від початку і аж до кінця. 12 Я пізнав, що немає в них нічого кращого, хіба лише веселитися і робити добро у своєму житті. 13 І кожна людина, яка їсть, п’є і бачить добро в усьому його труді — це Божий дар.
14 Я пізнав, що все, що зробив Бог, воно перебуватиме навіки. До нього немає що додати, і від нього немає що відняти, і Бог зробив, аби боялися Його обличчя. 15 Те, що сталося, вже є, і що має статися, вже відбулося, і Бог дослідить те, що пробігає. 16 І ще побачив я під сонцем: місце суду, а там — безбожний, і місце праведного, а там — безбожний. 17 Я промовив у своєму серці: Праведного і безбожного судить Бог, бо час на всяке діло і на всяке творіння. 18 Там я сказав у своєму серці про мову людських синів, що їх розсуджує Бог, і щоб показати їм, що й вони є тваринами. 19 Бо випадок людських синів і випадок тварин, — у них один випадок. Як смерть цього, так смерть іншого, і дух в усіх. І що більшого має людина від тварини? Нічого, бо все — марнота! 20 Усе йде на одне місце. Усе постало із землі, і все до землі повертається. 21 І хто знає, чи дух людських синів підноситься вгору, і чи дух худоби сходить вниз у землю? 22 І я побачив, що немає добра, хіба тільки те, що людина розвеселиться у своїх творіннях, бо це її частка. Адже хто його поведе побачити те, що буде після нього?