Найкраще людині, що на світ не родилась…
1 І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, — і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя…
2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер…
3 А краще від них від обох тій людині , що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!
4 І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, — і це все марнота та ловлення вітру!..
5 Нерозумний сидить , склавши руки свої, та жере своє тіло, —
6 краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!..
Краще двом, як одному
7 І знову я бачив марноту під сонцем:
8 Буває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість : “Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу?” Марнота й оце, і даремна робота воно…
9 Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,
10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його…
11 Також коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?
12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, — і нитка потрійна не скоро пірветься!
Ліпше таки молодому та мудрому
13 Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,
14 бо виходить юнак і з в’язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!
15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, — цього другого, що став він на місце його.
16 Немає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, — бо й це теж марнота та ловлення вітру!..
17 Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, — це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!
1 Я ж повернувся і побачив усі пригноблення, що сталися під сонцем. І ось сльоза пригноблених, і немає в них потішника, і в руках їхніх гнобителів — сила, і немає в них потішника. 2 Я похвалив померлих, що вже померли, понад живих, які живуть аж дотепер. 3 І кращим за них обох є той, що ще не був, хто не побачив зла, що зробили з творінням під сонцем. 4 І я побачив увесь труд і всю сміливість творіння, бо воно — ревнощі чоловіка до свого друга. Це — марнота і бажання духа. 5 Безумний схрестив свої руки і з’їв своє тіло. 6 Краще повні пригорщі спокою, ніж повні дві пригорщі праці та бажання духа. 7 І я повернувся, і побачив марноту під сонцем. 8 Є один, і немає другого, немає в нього ні сина, ні брата. І немає кінця всьому його трудові, та його око не насичується багатством. Для кого ж я працюю і позбуваю мою душу доброти? І це — марнота та погана плутанина.
9 Двом краще, ніж одному, для яких є добра винагорода в їхньому труді. 10 Бо якщо впадуть, один піднімає свого спільника, і горе йому одному, коли впаде, і не буде другого, щоби його підняти. 11 І якщо заснуть два, то їм тепло. Як же один зігріється? 12 І якщо скріпиться один, два стануть проти нього, і шнур, втроє сплетений, розірветься не скоро. 13 Бідний і мудрий раб кращий за старого і безумного царя, який ще не навчився, як сприймати. 14 Бо вийдуть з дому кайданів, щоб царювати, бо і в його царстві бідним народився. 15 Я побачив усіх, що живуть, котрі ходять під сонцем, з другим молодцем, що встане замість нього, 16 немає кінця всякому народові, усім, які перед ними були. І останні ним не розвеселяться, бо і це — марнота і бажання духа.
17 Бережи твою ногу, якою підеш до Божого дому, і як ти близько, щоб слухати. Твоя жертва є кращою за дари безумних, бо вони не знають, що чинять зло.