Люди схильні чинити лихе
1 Хто, як той мудрий, і значення речі хто знає? Розсвітлює мудрість людини обличчя її, і суворість лиця її змінюється.
2 Я раджу : Наказа царського виконуй, і то ради присяги перед Богом.
3 Не квапся від нього відходити, не стій при злій справі, бо все, що захоче, він зробить,
4 бо слово цареве — то влада, і хто йому скаже: “Що робиш?”
5 Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце ж мудрого знає час і право.
6 Бо для кожної речі час і право своє , бо лихо людини численне на ній,
7 бо не знає, що буде, і як саме буде, хто їй розповість?
8 Немає людини, яка панувала б над вітром, щоб стримати вітер, і влади нема над днем смерти, і на війні нема звільнення, і пана свого не врятує безбожність.
9 Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала людина над людиною на лихо для неї.
10 І я бачив безбожних похованих, і до їхнього гробу приходили, а ті, що чинили добро, повикидані з місця святого, і в місті забуті… Марнота й оце!
11 Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе.
12 Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх!
13 А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!
14 Є марнота, яка на землі діється, — що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добро спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марнота й оце!..
15 І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки щоб їсти, та пити та тішитися, і оце супроводить її в її праці за часу життя її, що під сонцем Бог дав був їй.
16 Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати, і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить людина своїми очима,
17 і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав , що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього , то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає, — не зможе знайти!..
1 Хто знає мудрих? І хто знає розв’язку слова? Мудрість людини освітлює її обличчя, а безсоромний своїм обличчям буде зненавиджений. 2 Зберігай те, що виходить з уст царя, і щодо слова Божої клятви не спішися. 3 Підеш від його обличчя, не стій в поганому слові. Бо він вчинить усе, що тільки забажає, 4 оскільки як цар він говорить з владою, і хто йому скаже: Що зробиш?
5 Хто береже заповідь, не пізнає злого слова, і серце мудрого знає час суду. 6 Адже для всякого діла є час і суд, бо знання людини велике в нього. 7 Адже немає того, хто знає, що буде, бо хто йому сповістить, як буде? 8 Немає чоловіка, що має владу над духом, аби заборонити духові. І немає сили в день смерті, і немає звільнення у війну, і безбожність не спасе того, що її має.
9 І я побачив це все, і я віддав моє серце на всяке творіння, яке створене під сонцем, те, чим чоловік володів над чоловіком, аби йому заподіяти зло. 10 І тоді я побачив безбожних, яких несли до гробниць, пішли зі святого місця, а їх хвалили в місті, за те, що так чинили. І це ж марнота. 11 Адже немає швидкого протиставлення того тим, що чинять погане. Через це заспокоєне було серце людських синів у них, щоби чинити зло. 12 Хто згрішив, робив відтоді зло і довго перед тим. Бо ж знаю я, що буде добре тим, котрі бояться Бога, щоб вони боялися Його обличчя. 13 І не буде добра для безбожного, і не продовжить днів у тіні той, хто не боїться Божого обличчя.
14 Є марнота, що вчинена на землі, оскільки є праведні, з якими стається за ділами безбожних, і є безбожні, з якими стається за ділами праведних. Я сказав, що й це марнота. 15 І я хвалив веселість, бо немає добра для людини під сонцем, хіба що їсти, пити і веселитися, і воно прийде до нього в його труді в дні його життя, які йому Бог дав під сонцем. 16 Цьому я віддав своє серце, щоб пізнати мудрість і побачити плутанину, зроблену на землі, бо і вдень, і вночі не бачить сну своїм очам. 17 І я побачив усі Божі творіння, що людина не зможе осягнути творіння, зроблене під сонцем. І скільки б людина не намагалася осягнути, то не осягне. І скільки б мудрий не говорив, що пізнав, не зможе осягнути.