Поводьтеся гідно покликання
1 Отож, благаю вас я, в’язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,
2 зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,
3 пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.
4 Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
5 Один Господь, одна віра, одне хрищення,
6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.
7 А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.
8 Тому й сказано: “Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!”
9 А те, що “піднявся був”, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?
10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.
11 І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників , а тих за пастирів та вчителів,
12 щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,
13 аж поки ми всі не досягнемо з’єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,
14 щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,
15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос.
16 А з Нього все тіло, складене й зв’язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов’ю.
Зодягніться в нового чоловіка
17 Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму, —
18 вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,
19 вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.
20 Але ви не так пізнали Христа,
21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,
22 щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,
23 та відновлятися духом вашого розуму,
24 і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.
Говоріть тільки слово будівне
25 Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.
26 Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві,
27 і місця дияволові не давайте!
28 Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.
29 Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.
30 І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.
31 Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.
32 А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!
Заклик до духовного зростання
1 Отже, я, в’язень у Господі, прошу вас, щоб ви поводилися гідно звання, до якого були покликані,
2 з усякою покірністю і лагідністю, з довготерпінням, у любові підтримуючи одне одного,
3 намагаючись зберігати єдність духа в союзі миру.
4 Одне Тіло й один Дух, — як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
5 Один Господь, одна віра, одне хрещення,
6 один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх [нас].
7 А кожному з нас дана благодать згідно з даром Христа.
8 Тому сказано: Піднявшись на висоту, Він полон полонив і дав дари людям.
9 А що означає «піднявшись», як не те, що [раніше] Він зійшов до найнижчих місць землі?
10 Хто зійшов, Той і піднявся вище від небес, щоб наповнити все.
11 Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших благовісниками, а тих — пастирями та вчителями,
12 щоби приготувати святих для справи служіння, для збудування Христового тіла,
13 аж поки всі досягнемо єдності віри й пізнання Божого Сина, досконалого змужніння, міри зрілості — повноти Христа;
14 щоб ми не були більше малими дітьми, які носяться хвилями і захоплюються всяким вітром учення, людською підступністю, лукавством, що вводить в оману,
15 а щоб ми в любові були правдомовні, щоб у всьому досягли зросту Того, Хто є Голова, — Христа.
16 Від Нього — усе тіло, складене і надійно сполучене різними зв’язками в міру дії кожного окремого члена тіла, зростає на збудування самого себе в любові.
Залишити попередній спосіб життя
17 Усе це я кажу й свідчу в Господі, щоб ви більше не були, як [ті] язичники, які ходять у марноті свого розуму,
18 маючи затьмарену свідомість, вони відчужені від Божого життя через їхнє незнання, через закам’янілість їхніх сердець.
19 Вони стали нечутливими, піддалися розпусті, щоб у нестримності чинити всяку нечистоту.
20 Але ви не так пізнали Христа,
21 оскільки ви чули Його і в Нього навчилися, — адже істина в Ісусі, —
22 то треба, щоб ви відкинули стару людину з її попереднім способом життя, яка зітліває в оманливих пожадливостях,
23 аби ваш розум оновлювався духом,
24 щоб ви зодягнулися в нову людину, створену за подобою Божою, у праведності та святості істини.
Життя, кероване Духом
25 Тому, відкинувши неправду, кожний говоріть своєму ближньому правду, бо ми є членами одне одного.
26 Гніваючись, — не грішіть; сонце хай не заходить у вашому гніві,
27 і не давайте місця дияволові.
28 Хто крав, хай більше не краде, але краще нехай працює, роблячи своїми руками добро, аби мав що подати тому, хто має потребу.
29 Жодне погане слово хай не виходить з ваших уст, а тільки добре для зміцнення [віри], щоб воно принесло користь тим, хто слухає.
30 І не засмучуйте Святого Божого Духа, Яким ви запечатані на день викуплення.
31 Усяке роздратування, гнів, лють, крик і зневага хай віддаляться від вас разом з усякою злобою.
32 Будьте ж добрими один до одного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!