Загибель Гамана
1 І прийшов цар та Гаман на гостину цариці Естер.
2 І сказав цар до Естери також другого дня при питті вина: “Яке жадання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблено!”
3 І відповіла цариця Естер та й сказала: “Якщо знайшла я ласку в очах твоїх, о царю, і якщо це цареві вгодне, нехай буде дане мені життя моє на жадання моє, а народ мій — на прохання моє!
4 Бо продані ми, я та народ мій, на вигублення, на забій та на погибіль… Та коли б ми були продані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей утиск був би не вартий царевого занепокоєння”…
5 Тоді сказав цар Ахашверош, і повів до цариці Естери: “Хто то він, і де той, що його серце наповнило його відвагою чинити так?”
6 І сказала Естер: “Ненависник та ворог — це злий Гаман!” І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці…
7 А цар у своїй лютості устав від гостини, і вийшов до палацового саду. А Гаман став просити царицю Естер за життя своє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царя…
8 І цар вернувся з палацового саду до дому пиття вина, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Естер. І цар сказав: “Чи хочеш також збезчестити царицю в мене в домі?” Як тільки це слово вийшло з царевих уст, то закрили Гаманове обличчя…
9 І сказав Харвона, один з евнухів перед царевим обличчям: “Та ось шибениця, яку зробив Гаман для Мордехая, що говорив добре на царя, яка стоїть у Гамановому домі, висока на п’ятдесят ліктів”. І сказав цар: “Повісьте його на ній!”
10 І повісили Гамана на шибениці, яку він приготовив був для Мордехая, а лютість царева втихла…