Восьма кара: сарана
1 І сказав Господь до Мойсея: “Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед нього,
2 і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив я серед них. І ви будете знати, що Я — Господь!”
3 І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: ”Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти будеш відмовлятися впокоритися передо Мною? Відпусти Мій народ, — і нехай вони служать Мені!
4 Бо коли ти відмовишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану на твій край.
5 І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.
6 І переповняться нею доми ваші, і доми всіх рабів ваших, і доми всього Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від дня існування їх на землі аж до сьогодні!” І він відвернувся, і вийшов від фараона.
7 І сказали раби фараона до нього: “Аж доки цей буде нам пасткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господеві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?”
8 І повернено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: “Ідіть, служіть Господеві, Богові вашому. Хто та хто піде?”
9 І відповів Мойсей: “Ми підемо з молоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою підемо, — бо в нас свято Господнє”.
10 А він відказав: “Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу вас і дітей ваших!.. Та глядіть, бо щось лихе перед вами.
11 Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господеві, бо того ви бажаєте”. І вигнано їх від лиця фараонового.
12 І сказав Господь до Мойсея: “Простягни свою руку на єгипетську землю сараною, і нехай вона найде на єгипетський край, і нехай поїсть усю земну траву, усе, що град позалишав”.
13 І простяг Мойсей свою палицю на єгипетську землю, — і Господь навів східній вітер на землю, цілий день той і цілу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани!
14 І найшла сарана на всю єгипетську землю, і залягла в усім єгипетськім краї, дуже багато! Перед нею не було такої сарани, як вона, і по ній не буде такої!
15 І покрила вона поверхню всієї землі, і потемніла земля! І поїла вона всю земну траву та ввесь плід дерева, що град позоставив. І не зосталось ніякої зелені ані на дереві, ані на польовій рослинності в усім єгипетськім краї!
16 І поспішив фараон покликати Мойсея та Аарона, та й сказав: ”Згрішив я Господеві, Богові вашому, та вам!
17 А тепер пробач же мій гріх тільки цього разу, і помоліться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відверне від мене цю смерть!”
18 І він вийшов від фараона й молився до Господа.
19 І повернув Господь західній дуже сильний вітер назад , і він поніс сарану, та й укинув її до Червоного моря. Не позосталась жодна сарана в усім єгипетськім краї.
20 Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.
Дев’ята кара: темрява
21 І сказав Господь до Мойсея: “Простягни свою руку до Неба, — і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її”.
22 І простяг Мойсей свою руку до неба, — і сталася густа темрява по всій єгипетській землі три дні.
23 Не бачили один одного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було світло в їхніх садибах.
24 І покликав фараон Мойсея, та й сказав: “Ідіть, служіть Господеві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позостанеться. Також дітвора ваша нехай іде з вами!”
25 Та Мойсей відказав: “Дай в наші руки також жертви та цілопалення, і ми спорядимо жертву Господеві, Богові нашому.
26 І також худоба наша піде з нами, — не зостанеться ані копита, бо з нього ми візьмемо на служення Господеві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господеві”.
27 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.
28 І сказав йому фараон: “Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!”
29 А Мойсей відказав: “Так сказав ти… Я більш уже не побачу лиця твого!”
1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Увійди до фараона, бо Я зробив непоступливим його серце і серце його рабів, щоб і надалі відбувалися ці ознаки для них. 2 Щоб ви донесли до вух ваших дітей і до дітей ваших дітей, як Я насміявся з єгиптян, та про Мої ознаки, які Я вчинив серед них. І ви будете знати, що Я — Господь. 3 Тож Мойсей та Аарон увійшли до фараона й сказали йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Доки не бажатимеш вшанувати Мене? Відпусти Мій народ, щоб поклонився Мені. 4 Якщо ж не забажаєш відпустити Мого народу, то ось Я в цю пору завтра наведу велику сарану на весь твій край. 5 І вона вкриє поверхню землі, так що не зможеш побачити землю, і поз’їдає всі рештки того, що вціліло у вас після граду, і об’їдене буде кожне дерево, яке росте у вас на землі. 6 Вона наповнить твої будинки і будинки твоєї прислуги, — усі будинки в усій Єгипетській землі. Такого ще ніколи не бачили ні твої батьки, ні їхні прадіди, з дня, відколи існують на землі, аж донині! І, повернувшись, Мойсей вийшов від фараона. 7 А слуги фараона кажуть йому: Доки він буде для нас колючкою? Відпусти людей, хай поклоняться Господу, своєму Богові! Чи ти не бажаєш усвідомити, що Єгипет знищений? 8 І повернули Мойсея та Аарона до фараона, і той сказав їм: Підіть поклоніться Господу, вашому Богові. Хто? Хто ті, які підуть? 9 А Мойсей каже: Ми підемо з дітьми і старцями, із синами і дочками, з вівцями і нашою худобою. Адже це — свято для Господа, нашого Бога. 10 А той відповів їм: Нехай Господь буде так з вами, як я відпускаю вас з вашим майном! Дивіться, у вас — злі наміри! 11 Так не буде ! Хай підуть лише чоловіки і поклоняться Богові. Адже ви самі цього домагаєтеся! І їх вигнали з-перед обличчя фараона. 12 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку на Єгипетську землю, і нехай налетить на землю сарана, і нехай поїсть усю рослинність землі й усі плоди дерев, які залишилися після граду. 13 І підняв Мойсей посох до неба, і Господь навів на землю південний вітер, — він дув весь той день і всю ніч. Настав ранок, і південний вітер нагнав сарану. 14 Він наніс її на всю Єгипетську землю, — в дуже великій кількості вона осіла на всіх Єгипетських землях. Ні до цього часу не було такої сарани і після цього такої не буде. 15 Вона покрила земну поверхню, і земля була знищена. І вона поїла всю рослинність землі й усі плоди на деревах, які залишилися після граду. Не зосталося жодної зелені на деревах і на жодній рослині на рівнині в усій Єгипетській землі. 16 І фараон з поспіхом покликав Мойсея та Аарона, кажучи: Згрішив я перед Господом, вашим Богом, і проти вас. 17 Отже, ще й сьогодні простіть мій гріх і помоліться Господу, вашому Богові, нехай забере цю смерть від мене. 18 Мойсей вийшов від фараона і помолився Богові. 19 І Господь змінив сильний вітер на західний, і підняв сарану, і кинув її в Червоне море, і не залишилося жодної сарани в усій Єгипетській землі. 20 Та Господь зробив непоступливим серце фараона, і синів Ізраїля той не відпустив. 21 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку до неба, і нехай настане темрява в Єгипетській землі — відчутна темрява. 22 І Мойсей простягнув руку до неба, — і три дні була темрява: чорні хмари й буря на всій Єгипетській землі. 23 І три дні ніхто не бачив свого брата, і ніхто не вставав зі свого ліжка. А всі сини Ізраїля повсюди, де б вони не перебували, мали світло. 24 І фараон закликав Мойсея та Аарона, і каже: Ідіть, поклоніться Господу, Богові вашому! Тільки овець і худобу залишіть. А ваше майно нехай іде з вами. 25 Та Мойсей сказав: Але ти нам маєш дати тварин на жертви і всепалення, котрі принесемо Господу, Богові нашому. 26 І наша худоба піде з нами, — тож не залишимо й копита. Адже з них візьмемо для служіння Господу, Богові нашому. Ми ж не знаємо, яким чином будемо поклонятися Господу, Богові нашому, перш ніж прийдемо туди. 27 Та непоступливим зробив Господь серце фараона, і той не забажав їх відпустити. 28 І каже фараон: Іди від мене! Стережися! Щоб ти більше не намагався побачити моє обличчя, бо в той день, коли з’явишся переді мною, — помреш! 29 А Мойсей відповідає: Ти вірно сказав. Більше не з’явлюся перед твоїм обличчям.