Народження Мойсея
1 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.
2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачила його, що він гарний, та й ховала його три місяці.
3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки .
4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.
5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, — і послала невільницю свою, щоб узяла її.
6 І відчинила, та й побачила дитину, — ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: “Це з єврейських дітей!”
7 І сказала сестра його до фараонової дочки: “Чи не піти й не покликати тобі жінку‑мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?”
8 І сказала їй дочка фараонова: “Іди”. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.
9 А дочка фараонова сказала до неї: “На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату”. І взяла та жінка дитину, і годувала її.
10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, — і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення: Мойсей , і сказала: “бо з води я витягла його”.
Утеча Мойсея до мідіянського краю
11 І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.
12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, — та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.
13 І вийшов він другого дня, — аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: “Нащо ти б’єш свого ближнього?”
14 А той відказав: “Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?” І злякався Мойсей та й сказав собі: “Справді, та справа стала відома!”
15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, й оселився в країні Мідіян.
16 А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду , і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька.
17 І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.
18 І прибули вони до Реуїла , свого батька, а той поспитав: “Чого ви сьогодні так скоро прийшли?”
19 А ті відказали: “Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару”.
20 І сказав він до своїх дочок: “А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з’їсть хліба”.
21 І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.
22 І породила вона сина, а він назвав ім’я йому: Ґершом , бо сказав: “Я став приходьком у чужому краї”.
23 І сталося по довгих днях, — і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.
24 І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.
25 І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними .
1 Був же один чоловік із племені Левія, який узяв одну з Левієвих дочок і мав її за жінку . 2 Вона завагітніла й народила хлопчика. І, побачивши, що він гарний, вони переховували його три місяці. 3 Оскільки вони не могли його більше переховувати, то мати взяла кошик, промазала його асфальтом зі смолою, поклала туди дитину, та й поставила його в очереті біля берега ріки. 4 А його сестра стежила здалека, аби довідатися, що з ним станеться далі . 5 Тим часом фараонова дочка спустилася скупатися в ріці, а її рабині ходили біля ріки. Коли вона побачила в очереті кошик, то послала рабиню і підібрала його. 6 А відкривши, бачить, що в кошику плаче немовля. І фараонова дочка пожаліла його, і сказала: Воно з єврейських дітей. 7 Тут його сестра сказала фараоновій дочці: Хочеш, покличу тобі жінку-годувальницю з єврейок, і буде годувати тобі дитину? 8 А фараонова дочка відповіла їй: Іди. Тож, пішовши, дівчина покликала матір дитини. 9 І фараонова дочка сказала їй: Дивися мені за цією дитиною і вигодуй її для мене, а я дам тобі винагороду! Тож жінка взяла дитину і годувала її грудьми. 10 А коли хлопчик підріс, то вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. Вона ж дала йому ім’я Мойсей , кажучи: Я його витягла з води. 11 Сталося ж після багатьох тих днів, коли Мойсей став дорослим, він вийшов до своїх братів — Ізраїльських синів. Коли ж він спостерігав за їхніми стражданнями, то помітив чоловіка-єгиптянина, який бив одного єврея — з його братів, синів Ізраїля. 12 Оглянувшись туди-сюди, він не побачив нікого, тож убив єгиптянина і заховав його в піску. 13 А коли він вийшов наступного дня, то побачив двох чоловіків-євреїв, які билися. І каже тому, хто кривдив: Навіщо б’єш ближнього? 14 Той же відповів: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами? Чи ти не хочеш і мене вбити, як учора вбив єгиптянина? Мойсей злякався, та й сказав: Невже такою відомою стала ця подія? 15 Про ту справу почув фараон і намагався вбити Мойсея. Тож Мойсей забрався геть з-перед фараонового обличчя і оселився в Мадіямській землі. Прийшовши в Мадіямську землю, він сів біля криниці. 16 А мадіямський священик мав семеро дочок, які пасли овець свого батька. Прийшовши, вони черпали воду , поки не наповнили корита, щоб напоїти овець свого батька. 17 Та прийшли пастухи й відігнали їх. А Мойсей, уставши, визволив їх, набрав їм води і напоїв їхніх овець. 18 А коли вони прибули до свого батька Раґуїла, то він запитав їх: Чому це сьогодні ви так рано прибули? 19 Вони ж відповіли: Чоловік-єгиптянин врятував нас від пастухів, набрав нам води і напоїв овець. 20 Він же запитав своїх дочок: А де він? Чому ж ви так покинули чоловіка? Тож закличте його, нехай попоїсть хліба! 21 І Мойсей поселився в того чоловіка, і він видав свою дочку Сепфору Мойсеєві за дружину. 22 Жінка ж завагітніла й народила сина. І дав Мойсей йому ім’я — Ґирсам , кажучи: Адже я — захожий у чужій землі. 23 Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І застогнали сини Ізраїля від робіт, і заволали. І їхні зойки від непосильної праці піднялися до Бога. 24 І Бог почув їхній стогін, і Бог згадав про Свій завіт з Авраамом, Ісааком і Яковом. 25 Тож Бог звернув погляд на Ізраїльських синів і дав їм Себе знати.