Шкода ближньому
1 Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так , що помре, то нема провини крови на тому, хто побив .
2 Але як засвітило сонце над ним, то є на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде проданий за свою крадіжку.
3 Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.
4 Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.
5 Коли вийде огонь, і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу.
6 Коли хто дасть своєму ближньому срібло або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, — якщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.
7 Якщо ж злодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу , що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.
8 У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.
9 Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, —
10 присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодовувати.
11 А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власникові її.
12 Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай принесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.
13 А коли хто позичить від свого ближнього худобину , а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;
14 якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.
15 А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.
16 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.
17 Чарівниці не зоставиш при житті.
18 Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
19 Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю .
20 А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.
21 Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;
22 якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
23 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.
24 Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, — не покладеш на нього лихви.
25 Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,
26 бо вона — єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
27 Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
28 Не будеш спізнюватися, щодо жертов , із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.
29 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона зі своєю матір’ю, а восьмого дня даси її Мені.
30 І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м’яса, розшарпаного в полі, — псові кинете його!
1 Коли злодій буде спійманий під час підкопу і буде побитий, — так що, помре, то той, хто побив , не є вбивцею; 2 якщо ж над ним зійде сонце, то він винний, — нехай помре. Якщо ж злодій нічого не має, нехай буде проданий за вкрадене. 3 Якщо ж буде зловлений, а вкрадене виявлять у його руці живим, — від осла до вівці, — то віддасть подвійно. 4 Якщо хтось випасе своє поле чи виноградник і пустить свою худобу для випасу на чуже поле, то нехай віддасть зі свого поля і зі свого врожаю. Якщо ж усе поле випасе, то нехай віддасть найкраще зі свого поля або найкраще зі свого виноградника. 5 Якщо спалахне вогонь, попаде на терня і спалить тік, збіжжя чи поле, то нехай відшкодує той, хто запалив вогонь. 6 Якщо хтось дасть ближньому гроші чи посуд на зберігання, і це буде викрадене з дому тої людини, то коли знайдеться злодій, нехай віддасть подвійно. 7 Якщо ж злодій не знайдеться, то нехай господар дому прийде перед Бога і поклянеться, що він не заподіяв зла щодо всього того, що ближнім було дано йому на зберігання. 8 За кожний вказаний злочин щодо теляти, осла, вівці чи одягу і будь-якої оскарженої втрати, якою б вона не була, буде суд над обома перед Богом, і той, хто перед Богом буде визнаний винним, відшкодує ближньому подвійно. 9 Якщо хтось дасть ближньому осла, теля, вівцю чи будь-яку худобу на зберігання, а вона буде скалічена чи загине, чи буде захоплена кимсь , і ніхто того не знатиме, — 10 то нехай між обома буде клятва перед Богом, що він дійсно не вчинив зла щодо всього довіреного йому ближнім. І власник того це так прийме, і той не відшкодовуватиме. 11 Якщо ж було вкрадене в нього, то нехай відшкодує господареві. 12 Якщо ж звірі розірвуть, то нехай приведе до пошматованого і нічого не буде відшкодовувати. 13 Якщо хтось позичитьщось у ближнього, а воно буде скалічене чи пропаде, а господаря не було при цьому, то нехай відшкодує. 14 Якщо ж господар був з ним, то не відшкодовуватиме. Якщо він є найманцем, то буде йому замість його плати. 15 Якщо хтось звабить не заручену дівчину і переспить з нею, то нехай дасть придане і візьме її собі за дружину. 16 Якщо ж її батько рішуче відмовиться і не захоче її віддати заміж за нього, то нехай дасть батькові гроші, згідно з приданим для дівчат. 17 Чаклунів не залишатимете при житті. 18 Кожного, хто ліг з твариною, — ви таких неодмінно вигубите . 19 Хто приносить жертви богам, крім єдиному Господу, — буде вигублений. 20 А чужинця не будете кривдити чи гнобити, бо й ви були чужинцями в Єгипетській землі. 21 Жодної вдови і сироти не кривдьте. 22 Якщо ви справді будете їх кривдити , вони, волаючи, закличуть до Мене, то Я неодмінно почую їхній голос, 23 запалаю гнівом і поб’ю вас мечем, і ваші дружини стануть вдовами, а ваші діти — сиротами. 24 Якщо ти позичиш гроші бідному братові, який живе поряд з тобою, то не підганятимеш його віддати і не будеш вимагати з нього відсотків. 25 А якщо візьмеш у заставу одяг ближнього, то до заходу сонця повернеш йому, 26 бо це — його одяг, єдине покриття його наготи. У чому ляже спати? Тому, коли він заволає до Мене, то Я почую його, адже Я — милосердний. 27 Не злословитимеш богів, і на князів свого народу не говоритимеш злого. 28 Не зволікатимеш з принесенням перших плодів зі свого току й виноградної давильні. Первістків зі своїх синів даси Мені. 29 Так учиниш зі своїм телям, зі своєю вівцею та зі своїм ослом. Сім днів буде при матері, а восьмого дня віддаси його Мені. 30 Ви будете для Мене святими людьми. М’яса, пошматованого звірами, не будете їсти, а викинете його псові.