Божі ознаки для Мойсея
1 І відповів Мойсей та й сказав: “Таж вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, бо скажуть: Господь не явився тобі!”
2 І промовив до нього Господь: “Що то в руці твоїй?” Той відказав: “Палиця”.
3 І сказав Він: “Кинь її на землю!” І той кинув її на землю, — і вона стала вужем. І втік Мойсей від нього.
4 І сказав Господь до Мойсея: “Простягни свою руку, і візьми його за хвоста!” І він простяг свою руку й узяв його, — і той став палицею в долоні його.
5 “Щоб повірили, що явився тобі Господь, Бог їхніх батьків, — Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова”.
6 І сказав Господь йому ще: “Засунь свою руку за пахвину свою!” І засунув він руку свою за пахвину свою, і витягнув її, — аж ось рука його побіліла від прокази, як сніг!
7 А Він сказав: “Поклади знов свою руку за пахвину свою!” І він поклав знову руку свою до своєї пахвини, і витягнув її з пахвини своєї, — і ось вона стала знову, як тіло його.
8 “І станеться, коли не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосу ознаки наступної.
9 І станеться, коли вони не повірять також обом тим ознакам, і не послухають твого голосу, то ти візьмеш води з Річки, і виллєш на суходіл. І переміниться та вода, що ти візьмеш із Річки, і станеться кров’ю на суходолі”.
10 Та Мойсей сказав до Господа: “О Господи, — я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий”.
11 І сказав йому Господь: “Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, — чи ж не Я, Господь?
12 А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш говорити”.
13 А він відказав: “Молю Тебе, Господи, — пошли іншого , кого маєш послати”.
14 І запалав гнів Господній на Мойсея, і Він сказав: “Чи ж не Аарон твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та ось він вийде навпроти тебе, — і побачить тебе, і зрадіє він у серці своїм.
15 І ти будеш говорити до нього, і вкладеш слова ці в уста його, а Я буду з устами твоїми й з устами його, і буду навчати вас, що маєте робити.
16 І він буде говорити за тебе до народу. І станеться, — він буде тобі устами, а ти будеш йому замість Бога.
17 І ти візьмеш у руку свою оцю палицю, якою ознаки чинитимеш”.
Повернення Мойсея до Єгипту
18 І пішов Мойсей, і вернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: “Піду я, і вернуся до братів своїх, що в Єгипті, і побачу, чи ще живі вони”. А Їтро сказав до Мойсея: “Іди в мирі!”
19 І сказав Господь до Мойсея в Мідіяні: “Іди, вернися до Єгипту, бо вимерли всі люди, що шукали твоєї душі”.
20 І взяв Мойсей жінку свою та синів своїх, і посадив їх на осла, та й вернувся до єгипетського краю. І взяв Мойсей палицю Божу в руку свою.
21 І сказав Господь до Мойсея: “Коли ти підеш, щоб вернутися до Єгипту, гляди, щоб усі чуда, які Я вклав у твою руку, ти вчинив їх перед лицем фараона, а Я ожорсточу серце його, — і він не відпустить народу.
22 І ти скажеш фараонові: “Так сказав Господь: Син Мій, Мій перворідний — то Ізраїль.
23 І кажу Я тобі: Відпусти Мого сина, — і нехай Мені служить. А коли ти відмовиш пустити його, то ось Я вб’ю твого сина, твого перворідного”.
24 І сталося в дорозі на нічлігу, — стрів був його Господь і шукав , щоб убити його.
25 Та Ціппора взяла кременя, і обрізала крайню плоть свого сина, і доторкнулася нею до ніг його та й сказала: “Бо ти мені наречений крови!”
26 І пустив Він його. Тоді вона сказала: “Наречений крови через обрізання”.
27 І сказав Господь до Аарона: “Іди назустріч Мойсею в пустиню!” І він пішов, і стрів його на горі Божій, і поцілував його.
28 І розповів Мойсей Ааронові всі слова Господа, що послав його, і всі ті ознаки, що Він наказав був йому.
29 І пішов Мойсей та Аарон, і зібрали вони всіх старших Ізраїлевих синів.
30 І переказав Аарон усі слова, що Господь говорив був Мойсеєві. А той ті ознаки чинив на очах народу.
31 І повірив народ той. І почули вони, що згадав Господь Ізраїлевих синів, і що побачив біду їх, — і вони схилилися, і поклонилися до землі.
1 Та Мойсей у відповідь сказав: А якщо не повірять мені й не послухають мого голосу, оскільки скажуть: Бог не з’являвся тобі. Що відповім їм? 2 А Господь сказав йому: Що це в тебе у руці? Він же сказав: Посох. 3 Тож Господь сказав: Кинь його на землю! І той кинув його на землю, і він став змієм, і Мойсей втік від нього. 4 Та Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку і візьми його за хвіст! Тоді, простягнувши руку, він узяв його за хвіст, і той став посохом у його руці. 5 Щоб повірили тобі, що Господь, Бог їхніх батьків — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова — з’являвся тобі. 6 А далі Господь сказав йому: Засунь свою руку собі за пазуху! І він засунув руку собі за пазуху, і вийняв свою руку із-за пазухи, і його рука стала мов сніг. 7 А Господь сказав: засунь знову свою руку собі за пазуху. І той вклав руку собі за пазуху, і вийняв її з-за своєї пазухи, — і знову повернувся колір його тіла. 8 І станеться, якщо не повірять тобі й не послухають вістки першої ознаки, то повірять тобі через вістку останньої ознаки. 9 І станеться, якщо не повірять тобі через ці дві ознаки, і не прислухаються до твого голосу, то візьмеш воду з ріки й виллєш на суходіл, — і вода, яку візьмеш з ріки, стане кров’ю на суходолі. 10 Та Мойсей промовив до Господа: Прошу, Господи, я не здатний на це ні від учора, ні від третього дня, ні відтоді, як Ти почав говорити до Свого слуги! Я — заїка й повільний у мові. 11 Тоді Господь сказав Мойсеєві: Хто дав уста людині, хто створив глухуватого і глухого, зрячого і сліпого? Хіба не Я, Господь Бог? 12 А тепер іди, Я відкрию твої вуста і навчатиму тебе, що маєш говорити. 13 Прошу, Господи, — сказав Мойсей, — признач іншого, здатного на це , якого пошлеш. 14 І Господь, запалавши гнівом на Мойсея, сказав: Хіба ось Аарон-левіт — не твій брат? Знаю, що він неодмінно говоритиме сам за тебе. Ось він вийде тобі назустріч і, побачивши тебе, зрадіє в собі. 15 Ти промовлятимеш до нього і вкладатимеш йому в уста Мої слова. А Я відкриватиму і твої вуста, і його вуста, — і вкажу вам, що робити. 16 Тож він говоритиме за тебе до народу, — він буде твоїми вустами, ти ж будеш для нього в Божих справах. 17 А цей посох, що обертався на змія, візьми у свою руку, — ним чинитимеш ознаки. 18 І Мойсей пішов. Він повернувся до свого тестя Йотора й сказав: Піду і повернуся до моїх братів, які в Єгипті, — подивлюся, чи ще живуть. А Йотор сказав Мойсеєві: Іди і будь здоровий! 19 Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І Господь сказав Мойсеєві в Мадіямській землі : Іди, повернися в Єгипет, бо померли всі, хто шукав твоєї душі! 20 Тож Мойсей узяв дружину і дітей, посадив їх на в’ючних тварин і попрямував назад до Єгипту. А посох, що від Бога, Мойсей узяв у свою руку. 21 Господь же сказав Мойсеєві: Коли підеш і повернешся в Єгипет, то дивись, щоб усі ознаки, які Я дав тобі в руки, ти вчинив перед фараоном!. Я ж зроблю його серце закам’янілим, і він не відпустить народу. 22 А ти скажеш фараонові: Так говорить Господь: Ізраїль — Мій первородний син! 23 Тож Я сказав тобі: Відпусти Мій народ, щоби приніс Мені жертву! Однак, якщо ти не захочеш відпустити їх, то дивись, Я вб’ю твого первородного сина! 24 І сталося, що по дорозі, під час стоянки, його зустрів Господній ангел і намагався вбити його. 25 А Сепфора, взявши кремінь, обрізала крайню плоть свого сина, припала до його ніг і сказала: Зупинила кров обрізання моєї дитини! 26 І він відійшов від нього, бо вона сказала: Зупинила кров обрізання моєї дитини. 27 І сказав Господь Ааронові: Піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І той пішов. Він зустрів його на Божій горі, і вони поцілували один одного. 28 Мойсей переказав Ааронові всі слова Господа, які Він послав, і всі ознаки, котрі йому заповів. 29 Тож Мойсей та Аарон пішли та зібрали раду старійшин із синів Ізраїля. 30 І Аарон переказав усі ті слова, які сказав Бог Мойсеєві, і вчинив ознаки перед народом. 31 І народ повірив, і зрадів, оскільки Бог відвідав Ізраїльських синів і побачив їхній біль. І, схилившись, народ поклонився.