Кара на князя народу
1 І підійняв мене Дух, і привів мене до східньої брами Господнього дому, що обернена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п’ять чоловік, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Бенаїного, князів народу.
2 І сказав Він до мене: “Сину людський, оце ті люди, що задумують кривду, і радять злу раду в цьому місті,
3 що говорять: “Не скоро будувати доми. Воно — казан, а ми — м’ясо”.
4 Тому пророкуй на них, пророкуй, сину людський!”
5 І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: “Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа — Я знаю їх.
6 Ви намножили своїх забитих у цьому місті, і наповнили його вулиці трупами.
7 Тому так говорить Господь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м’ясо, а воно — той казан. Та Я випроваджу вас із нього!
8 Ви боїтеся меча — і меча наведу Я на вас, говорить Господь Бог.
9 І випроваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю між вами присуди!
10 Від меча ви попадаєте; на границі Ізраїля розсуджу вас, і ви пізнаєте, що Я — то Господь!
11 Воно не буде вам казаном, і ви не станете в ньому м’ясом. При границі Ізраїля розсуджу вас!
12 І пізнаєте ви, що Я — Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постанов Моїх не виконували, але виконували за постановами тих народів, що навколо вас”.
13 І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: “О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!”…
Останок збережеться
14 І було мені слово Господнє таке:
15 “Сину людський, брати твої, брати твої — мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім — увесь той, що до них говорили мешканці Єрусалиму: Віддаліться від Господа, нам даний цей Край на володіння,
16 тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддалив їх поміж народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них хоч малою святинею в тих краях, куди вони ввійшли.
17 Тому скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю.
18 І вони ввійдуть туди, і викинуть з неї усі мерзоти її та всі гидоти її.
19 І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м’яса,
20 щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!
21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидотами своїми та мерзотами своїми, то поверну їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог”…
Слава Господня покинула Єрусалим
22 І попідіймали Херувими крила свої, а колеса при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
23 І піднялася слава Господня з‑над середини міста, і стала на горі, що зі сходу міста.
Видіння про скорий полон
24 І дух підніс мене, і ввів мене в Халдею до полонян у видінні, Духом Божим. І підійнялося від мене те видіння, яке я бачив.
25 І я говорив до полонян усі Господні слова, які Він наказав був мені.
1 І дух мене підняв, і привів мене до брами Господнього дому, що дивилася напроти, до сходу. І ось біля входу в браму якихось двадцять п’ять мужів, і я побачив посеред них Єзонію, сина Езера, і Фалтія, сина Ванеї, провідників народу. 2 І сказав мені Господь: Людський сину, це мужі, які задумують безумне і дають погану пораду в цьому місті, 3 кажучи: Хіба не збудовано нові доми? Це є котел, а ви — м’ясо! 4 Через це пророкуй проти них, пророкуй, людський сину. 5 І зійшов на мене дух, і сказав мені: Так говорить Господь: Так ви сказали, доме Ізраїля, і Я знаю задуми вашого духу! 6 Ви помножили ваших мертвих у цьому місті, і ви наповнили його дороги побитими. 7 Через це так говорить Господь: Ваші мерці, яких ви поставили посеред нього, вони є м’ясом, а воно — казан! І Я вас виведу з-посеред нього. 8 Меча боїтеся, то Я наведу на вас меч, — говорить Господь. 9 І виведу вас з-посеред нього, і віддам вас у руки чужинців, і вчиню серед вас суди. 10 Ви впадете від меча, Я судитиму вас на горах Ізраїля. І ви пізнаєте, що Я — Господь. 11 Воно не буде вам за казан, і ви не будете посеред нього, як м’ясо. Я судитиму вас на горах Ізраїля, 12 і ви пізнаєте, що Я — Господь.
13 І сталося, що коли я пророкував, то Фалтій, син Ванеї, помер, і я впав долілиць, і закричав великим голосом, і я сказав: Горе мені, горе мені, Господи! Невже Ти чиниш кінець тим, що залишилися з Ізраїля? 14 До мене було Господнє слово, що промовляло: 15 Людський сину, твої брати і чоловіки полону, ти і весь дім Ізраїля, — тим, яким сказали ті, що живуть в Єрусалимі: Відійдіть далеко від Господа, нам дана земля у спадок, — досягли кінця.
16 Через це скажи: Так говорить Господь: Відкидаю їх до народів і розсію їх по всій землі, і буду їм на мале освячення в країнах, куди тільки туди ввійдуть. 17 Через це скажи: Так говорить Господь: І прийму їх з народів, і зберу їх з країн, куди Я їх у них розсіяв, і Я дам їм землю Ізраїля. 18 І ввійдуть туди, і викинуть усі її гидоти та всі її беззаконня з неї. 19 І Я дам їм інше серце, і дам їм новий дух, і заберу кам’яне серце з їхнього тіла, і дам їм тілесне серце, 20 щоби ходили за Моїми приписами і берегли Мої заповіді та виконували їх. І будуть Мені за народ, і Я їм буду за Бога. 21 А щодо серця їхніх гидот та їхніх беззаконь, так, як ходить їхнє серце, то Я дав їхні дороги на їхні голови, — говорить Господь.
22 І херувими підняли свої крила і колеса, що поблизу них, і слава Бога Ізраїля, яка на них, — над ними. 23 І Господня слава піднялася з-посеред міста, і стала на горі, що була напроти міста. 24 А дух мене підняв і повів мене в землю халдеїв до полонених у видінні Божим духом. І я вийшов з видіння, яке я побачив, 25 і я сказав полоненим усі Господні слова, які Він мені показав.