Жалобна пісня про Ізраїлевих князів
1 А ти пісню жалобну здійми про князів Ізраїлевих,
2 та й скажи: Яка твоя мати левиця: Лягла поміж левів, серед левчуків вона викохала левенят!
3 І одне із своїх левенят вона вигодувала, левчуком воно стало, і здобич ловити навчився, людину він жер!
4 І похід розголосили народи на нього, в їхню яму він схоплений був, і його в ланцюгах до краю єгипетського відвели…
5 Як левиця побачила, що надаремно чекає, що пропала надія її, то взяла вона знову одне із своїх левенят, і вчинила його левчуком.
6 І ходив він між левами й став левчуком, і здобич ловити навчився, людину він жер!
7 І він розбивав їхні палати, і руйнував їхні міста, і від голосу рику його остовпіла земля й що на ній!
8 Та пастку на нього поставили люди знавкола з округ, і свою сітку на нього розкинули, — і він схоплений був в їхню яму!
9 І кинули в клітку його в ланцюгах, і його відвели до царя вавилонського, і в твердиню його запроторили, щоб голос його вже не чувся на горах Ізраїлевих…
10 Твоя мати, як той виноград у винограднику, посадженому над водою, плодюча й гілляста була через води великі.
11 І виросли пруття міцні, й надавались на берла володарів, і височів між гущавинами його зріст, і він показався в своїй висоті, у численних галузках своїх!
12 Та була вона вирвана в лютості, об землю кинена, і вітер зі сходу зсушив її плід, — поламалися й повисихали вони, а її міцний прут — огонь його зжер…
13 А тепер посадили її на пустині, у краї сухому й безвідному, —
14 і вийшов огонь із прута її вітки та й пожер її плід, і немає у неї міцного прута, берла на панування… Це пісня жалобна, і буде за пісню жалоби вона”.
1 І ти візьми голосіння над володарем Ізраїля, 2 і скажеш: Як твоя мати? Левеня посеред левів. Вона є посеред левів, помножила своїх левенят. 3 І відбилося одне з її левенят, стало левом і навчилося хапати здобич, пожирало людей. 4 І почули про нього народи, воно було схоплене в їхньому знищенні, і повели його в наморднику до єгипетської землі. 5 І вона побачила, що забране від неї, і гинуло її буття, і вона взяла іншого зі своїх левенят, поставила його левом. 6 І воно жило посеред левів, стало левом і навчилося хапати здобич, пожирало людей. 7 І він полював у своїй сміливості, спустошив їхні міста і знищив землю та її повноту голосом свого ричання.
8 І подалися проти нього народи з країн довкола, і розтягнули на нього свої сіті, і він був схоплений у своєму знищенні. 9 І почепили йому намордника, і помістили в клітку, і він пішов до царя Вавилону, і ввів його до в’язниці, щоб не було чути його голосу на горах Ізраїля.
10 Твоя матір — наче виноградник, так, як цвіт у гранаті, посадженому біля води, її плід і її паростки були від великої води. 11 Вона була палицею сили для племені володарів і піднялася вгору своєю величністю посеред стовбурів, і він побачив її велич у безлічі її гілок. 12 І вона була зламана в гніві, кинута на землю, і вітер, що палив, висушив її вибрані гілки . Засуджені були, і висохла палиця її сили, — вогонь її знищив. 13 І тепер посадили її в пустелі, у безводній землі. 14 І вийшов вогонь з палиці її вибранців, і пожер її, і не було в неї палиці сили. Плем’я є на притчу плачу, і буде на ридання.