Господь посилає Єзекіїля до Ізраїля
1 І сказав Він до мене: “Сину людський, зведися на ноги свої, — і Я буду говорити з тобою!”
2 І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.
3 І сказав Він до мене: “Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня!
4 А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!
5 А вони чи послухаються, чи занехають, — бо вони дім ворохобний, — то пізнають, що пророк був серед них.
6 А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.
7 І будеш говорити до них Мої слова, — чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні.
Єзекіїль з’ їв книжкового звоя
8 А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, — відкрий свої уста та з’їж, що Я тобі дам”.
9 І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.
10 І Він розгорнув його перед моїм обличчям, — а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе…
1 І Він сказав мені: Людський сину, стань на свої ноги, і Я до тебе говоритиму. 2 І зійшов на мене дух, і взяв мене, підняв мене і поставив мене на мої ноги, і я чув, як Він промовляв до мене 3 і сказав мені: Людський сину, Я тебе посилаю до дому Ізраїля, що засмутили Мене, які засмутили Мене самі та їхні батьки аж до сьогоднішнього дня. 4 І скажеш їм: Так говорить Господь! 5 Тож може послухають чи злякаються, тому що вони — Дім, який засмучує, і пізнають, що ти є пророком посеред них.
6 І ти, людський сину, не бійся їх і не жахайся їхнього обличчя, тому що вони збунтуються і повстануть кругом проти тебе, — ти живеш посеред скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не жахайся їхнього обличчя, тому що це — Дім, який засмучує. 7 І скажеш їм Мої слова, чи може послухають, чи побояться, бо вони — Дім, що засмучує. 8 І ти, людський сину, послухай Того, Хто промовляє до тебе, не будь тим, хто засмучує, так, як Дім, що засмучує. Відкрий свої уста і їж те, що Я тобі даю.
9 І я побачив, і ось до мене — простягнена рука, а в ній — книжковий сувій. 10 І Він розкрив її переді мною, і в ній було записане ззаду та спереду, а записано голосіння, смуток і горе.