Пророцтво про фараона
1 І сталося за одинадцятого року, третього місяця , першого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
2 “Сину людський, скажи фараонові, цареві єгипетському, та до його многолюдства: До кого ти вподоблюєшся в своїй величі?
3 Ось Ашшур, кедр на Ливані, з прекрасними галузками, з тінистою гущавиною, і високорослий, і аж між хмарами буде верховіття його.
4 Води його виховали, безодня його викохала, — він річки свої попровадив навколо свого насадження, а канали свої посилав до всіх дерев польових.
5 Тому його зріст став вищий від усіх польових дерев, і помножилися галузки його, і від великої води його віття повидовжувалось, коли вигнався він.
6 В його віттях кублилося все птаство небесне, а під його галузками родилася всяка польова звірина, а в його тіні сиділи всі численні народи.
7 І був він уродливий висотою свого зросту, довготою галузок своїх, бо його корінь був при великих водах.
8 Кедри в Божому садку не були рівні йому, кипариси не були подібні до галузок його, а платани не були, як його віття. Жодне дерево в Божому садку не було подібне до нього красою своєю!
9 Я оздобив його ряснотою галузок його, і йому заздрили всі еденські дерева, що в Божому садку.
10 Тому так сказав Господь Бог: За те, що ти повищився зростом, і дав верховіття своє аж між хмари, і повищилося серце його, коли він став високим,
11 то дай його в руку сильного з народів, — він конче зробить йому за його беззаконня, за це Я вигнав його!
12 І витяли його чужі, насильники народів, і повідкидали його. На гори й на всі долини попадали галузки його, і було поламане віття його по всіх потоках землі, а всі народи землі повиходили з тіні його й покинули його.
13 Над його руїнами пробувало все небесне птаство, а при галуззях його була всяка польова звірина,
14 щоб не повищувалися своїм зростом усі дерева при воді, і не давали свого верховіття поміж хмари, і не ставали у своїй величі сильні між ними, що п’ють воду, бо всі вони віддані смерті до підземного краю серед людських синів, до тих, хто сходить до могили.
15 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли він зійшов до шеолу , учинив Я жалобу, закрив над ними безодню, затримав його річки, і була стримана велика вода, і затемнив над ним Ливана, а всі польові дерева помліли над ним.
16 Від гуку упадку його Я вчинив тремтячими народи, коли Я знизив його до шеолу з тими, що сходять до гробу. І потішилися в підземному краї всі еденські дерева, добірне та добре Ливанське, всі, що п’ють воду.
17 Також вони зійшли з ними до шеолу , до побитих мечем, що сиділи, як його помічники, в його тіні серед народів.
18 До кого став ти так подібний у славі та в великості серед еденських дерев? І будеш ти знижений з еденськими деревами до підземного краю, посеред необрізанців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та все многолюдство його, говорить Господь Бог”.
1 І сталося, що в одинадцятому році, у третьому місяці, у перший день місяця до мене було Господнє слово, що промовляло: 2 Людський сину, скажи фараонові, цареві Єгипту, і його безлічі: До кого ти себе уподібнив у твоїй величі? 3 Ось Ассур — кипарис на Лівані, гарний віттям і високий величністю, до середини хмар була його влада . 4 Вода вигодувала його, безодня підняла його, свої ріки він привів довкола своїх насаджень і свої частини послав до всіх дерев рівнини. 5 Через це його величність піднялася вгору понад усі дерева рівнини, і його віття стало розлогим від великої води. 6 Серед його галузок загніздилися всі птахи неба, і під його віттям народжувалися всі звірі рівнини, у його тіні поселилася вся безліч народів. 7 І він був гарний у своїй висоті через безліч свого галуззя, бо коріння його було у великій воді. 8 Таких кипарисів не було в Божому раю, і ялиці не були подібні їхнім віттям, і сосни не були подібні своїми галузками. Жодне дерево в Божому раю не було подібне до нього в його красі 9 через безліч його віття. І йому приревнували дерева їжі Божого раю.
10 Через це так говорить Господь: Тому що ти став великий величчю, і ти поклав твоє володіння посеред хмар, — коли він піднімався, Я побачив, 11 і Я його видав у руки володаря народів, і він звершив його знищення. 12 І його вигубили лихі чужинці з народів, і кинули його на горах, — в усіх долинах упали його галузки, і його стовбур був знищений на кожній рівнині землі, і зійшли від їхнього покриття всі народи народів, і його знищили до основ. 13 На його впалому стовбурі спочили всі небесні птахи, а під його стовбуром були всі дикі звірі, 14 щоб не підносилися в їхній величності всі дерева, що у воді, і не дали своєї влади посеред хмар, і не стали в їхній висоті до них усі, що п’ють воду, усі були видані на смерть у глибину землі посеред людських синів до тих, що сходять до ями.
15 Так говорить Господь: У той день, в який він зійшов до аду, його оплакала безодня, і Я спинив його ріки, і Я заборонив безлічі води, і над ним потемнів Ліван, через нього ослабли всі дерева рівнини. 16 Від голосу його падіння захиталися народи, коли зводили його до аду з тими, що сходять до ями, і потішали його в землі всі дерева їжі та вибрані Лівану, усі, що п’ють воду. 17 Бо й вони зійшли з ним до аду поміж побитих мечем, і його насіння, ті, що поселилися під його покриттям, загинули посеред їхнього життя. 18 До кого ти подібний? Зійди і будь зведений з деревами насолоди в землю, у глибину. Посеред необрізаних спатимеш разом з побитими мечем. Так само і фараон, і вся міць його сили, — говорить Господь.