Видіння долини, повної кісток: Мертві оживуть
1 Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісток!
2 І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі!
3 І сказав Він мені: “Сину людський, чи оживуть оці кості?” А я відказав: “Господи Боже, — Ти знаєш!”
4 І сказав Він мені: “Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього!
5 Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа — і ви оживете!
6 І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я — Господь!”
7 І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї.
8 І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них.
9 І сказав Він мені: “Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, — і нехай оживуть!”
10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, — військо дуже‑дуже велике!..
11 І сказав Він мені: “Сину людський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!
12 Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі!
13 І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе!
14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав це й зробив, говорить Господь!”
Юдейське й Ізраїльське царство поєднаються в одне
15 І було мені слово Господнє таке:
16 “А ти, сину людський, візьми собі один кусок дерева, і напиши на ньому: “Юді та синам Ізраїля, його друзям”. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: “Йосипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, друзям його”.
17 І зблизь їх собі одне до одного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне в твоїй руці!
18 І як скажуть до тебе сини твого народу, говорячи: Чи не оголосиш нам, що це в тебе таке ?
19 то скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму дерево Йосипа, що в Єфремовій руці, та племена Ізраїлеві, його друзів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці!
20 І будуть ці дерева, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.
21 І скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з‑посеред народів, куди вони пішли, і позбираю їх знавкола, і введу їх до їхньої землі.
22 І зроблю їх за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, і буде для всіх них один цар за царя, і не будуть уже двома народами, і не будуть уже більш поділені на двоє царств.
23 І більш не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами, спасу їх зо всіх їхніх осель, де вони грішили, й очищу їх. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!
24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити , а устави Мої будуть стерегти й виконувати їх.
25 І осядуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм князем навіки!
26 І складу з ними заповіта миру, — це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед них навіки!
27 І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом.
28 І пізнають ці народи, що Я — Господь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!”
1 І на мені була Господня рука, і Господь вивів мене в дусі й поставив мене посеред рівнини, і вона була повна людських кісток. 2 І Він обвів мене довкола них довкруги, навколо, і ось дуже багато на поверхні рівнини, дуже сухі. 3 І Він сказав мені: Людський сину, чи ці кості оживуть? І я сказав: Господи, Ти це знаєш! 4 І Він сказав мені: Пророкуй над цими кістками і скажеш їм: Сухі кості, послухайте Господнє слово. 5 Так говорить Господь до цих костей: Ось Я на вас наводжу дух життя 6 і дам вам сухожилля, і наведу на вас м’ясо, і розтягну на вас шкіру, і дам у вас Мій дух — і житимете. І пізнаєте, що Я — Господь.
7 І я пророкував так, як мені заповідано. І сталося, що коли я пророкував, і ось трясіння, і прийшли кості кожна до своєї відповідної. 8 І я побачив — ось на них росло сухожилля і тіло, а зверху на них з’являлася шкіра, та в них не було духу. 9 І Він сказав мені: Пророкуй про духа, пророкуй, людський сину, і скажи духові: Так говорить Господь: Прийди із чотирьох вітрів і вдихни в цих мерців, і хай оживуть! 10 І я пророкував так, як мені заповідано. І в них увійшов дух, і вони ожили, і стали на свої ноги — дуже великий збір.
11 І Господь заговорив до мене, кажучи: Людський сину, ці кості — це весь дім Ізраїля, і вони кажуть: Сухими стали наші кості, загинула наша надія, ми пропали. 12 Через це пророкуй і скажи: Так говорить Господь: Ось Я відкриваю ваші гробниці й виведу вас із ваших гробниць, і введу вас у землю Ізраїля, 13 і взнаєте, що Я — Господь, коли Я відкрию ваші гробниці, щоб Мені вивести Мій народ з гробниць. 14 І дам у вас Мій дух, і оживете, і поставлю вас у вашій землі, і пізнаєте, що Я — Господь, сказав і зроблю, — говорить Господь.
15 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 16 Людський сину, візьми собі палицю і запиши на ній Юду та синів Ізраїля, тих, що пристають до нього. І візьми собі другу палицю, і на ній запишеш Йосифа, палиця Єфрема і всіх синів Ізраїля, що пристали до нього. 17 І з’єднаєш їх разом собі в одну палицю, щоб їх зв’язати, і будуть у твоїй руці. 18 І буде, коли скажуть тобі сини твого народу: Чи не сповістиш нам, що це в тебе? 19 То скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я візьму плем’я Йосифа, що в руці Єфрема, і племена Ізраїля, що прилягають до нього, і дам їх до племені Юди, і будуть однією палицею в руці Юди, 20 і будуть палиці, на яких ти написав на них, у твоїй руці перед ними, 21 і скажеш їм: Так говорить Господь: Ось Я беру весь дім Ізраїля з-посеред народів, куди вони ввійшли туди, і зберу їх з усіх, що довкола них, і введу їх у землю Ізраїля. 22 І дам їх в один народ у Моїй землі й на горах Ізраїля, і в них буде один володар, і більше не будуть двома народами, і більше не розділяться на два царства, 23 щоби більше не опоганилися своїми ідолами. І Я визволю їх від усіх їхніх беззаконь, тих, в яких згрішили, і очищу їх, і будуть Мені народом, і Я, Господь, буду їм за Бога.
24 І Мій раб Давид буде володарем посеред них, і буде для всіх один пастир. Бо вони ходитимуть у Моїх приписах і зберігатимуть Мої суди, і їх чинитимуть. 25 І поселяться на своїй землі, яку Я дав Моєму рабові Якову, там, де колись поселилися їхні батьки. І вони поселяться на ній, і Давид, Мій раб, буде їхнім володарем навіки. 26 І Я дам їм завіт миру, — з ними буде вічний завіт. І Я поставлю посеред них навіки Мої святощі. 27 І Моє поселення буде серед них, і Я буду їм Богом, і вони будуть Моїм народом. 28 І народи пізнають, що Я — Господь, що освячує їх, коли Мої святощі будуть посеред них навіки.