1 І було мені слово Господнє таке:
2 “Сину людський, зверни своє обличчя до Ізраїлевих гір, і пророкуй на них,
3 та й скажеш: Гори Ізраїлеві, послухайте слова Господа Бога! Так говорить Господь Бог горам та підгіркам, і річищам та долинам: Ось Я спроваджу на вас меча, і вигублю ваші пагірки, —
4 і будуть опустошені ваші жертівники, і будуть розбиті ваші фіґури сонця, і кину Я ваших побитих перед вашими божками!
5 І дам трупи Ізраїлевих синів перед їхніми божками, і розпорошу ваші кості навколо ваших жертівників…
6 По всіх місцях вашого перебування міста будуть поруйновані, а пагірки попустошені, щоб ваші жертівники були поруйновані та побезчещені, і щоб були розтрощені й перестали існувати ваші божки, і були розбиті ваші фіґури сонця, і були стерті ваші діла…
7 І впаде забитий між вами, і ви пізнаєте, що Я — Господь!
8 А Я позоставлю з вас решту, бо будете мати врятованих від меча серед народів, коли ви будете розпорошені серед країн.
9 І ваші врятовані згадають про Мене серед народів, куди будуть забрані до полону, коли Я зламаю їхнє блудне серце, що відпало від Мене, та їхні очі, що перелюб чинили з своїми божками, і вони самі будуть бридитися тих злих речей, що робили, щодо всіх їхніх гидот.
10 І пізнають вони, що Я — Господь, і що Я не надармо говорив, що вчиню їм оцю злу річ!
11 Так говорить Господь Бог: Удар своєю долонею й тупни ногою своєю, і скажи: Горе за всі злі вчинки Ізраїлевого дому, за які вони попадають від меча, голоду та моровиці!
12 Той, хто далекий, помре від моровиці, а хто близький — впаде від меча, а хто позостане та буде врятований — помре від голоду. І так Я викінчу Свою лютість на них!
13 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли їхні забиті будуть лежати серед їхніх божків навколо їхніх жертівників на всякім високім підгір’ї, на всіх щитах гір, і під усяким зеленим деревом, і під усяким густим дубом, на місці, де вони приносили приємні пахощі для всіх своїх божків.
14 І Я витягну руку Свою на них, і зроблю цей Край спустошенням та пусткою, від пустині аж до Рівли, по всіх місцях їхнього сидіння… І пізнають вони, що Я — Господь!”
1 І було Господнє слово до мене, кажучи: 2 Людський сину, скріпи твоє обличчя до гір Єрусалима і пророкуй проти них, 3 і скажеш: Гори Ізраїля, послухайте Господнє слово: Так говорить Господь горам, пагорбам, долинам і ярам: Ось Я наводжу на вас меч, і знищить ваші високі місця , 4 а ваші жертовники та ваші священні гаї будуть зруйновані, і кину ваших побитих перед вашими ідолами, 5 і розсиплю ваші кості довкола ваших жертовників. 6 У всьому вашому поселенні будуть спустошені міста і винищені високі місця , щоби були винищені ваші жертовники. Тож ваші ідоли будуть розбиті, а ваші священні гаї будуть забрані, 7 і побиті впадуть посеред вас, і пізнаєте, що Я — Господь!
8 Коли з вас будуть ті, що врятувалися від меча в народах і у вашому розсіянні в країнах, 9 і згадають Мене ті з вас, що врятувалися в народах, куди були забрані в полон туди, — Я ж поклявся їхнім серцем, що відійшло від Мене, і їхніми очима, що чинять розпусту за їхніми задумами, — то оплакуватимуть свої обличчя за всі їхні гидоти. 10 І пізнають, що Я, Господь, сказав!
11 Так говорить Господь: Заплещи руками і затупай ногами, і скажи: Добре, добре! — за всі гидоти дому Ізраїля. Вони впадуть від меча, від голоду і від смерті. 12 Хто близько впаде від меча, а хто далеко скінчиться в смерті, а обложений знайде кінець від голоду, і Я завершу Мій гнів на них. 13 І пізнаєте, що Я — Господь, коли ваші побиті будуть посеред ваших ідолів довкола ваших жертовників на всякому високому горбі й під тінистим деревом, де ви там дали любі пахощі всім своїм ідолам. 14 І Я простягну Мою руку проти них, і поставлю землю на вигублення та на знищення від усілякого поселення, від пустелі Девлати. І пізнаєте, що Я — Господь!