Шість карателів нищать Єрусалим
1 І кликнув Він в уші мої сильним голосом, кажучи: “Наблизьте карателів міста, і кожен нехай має в своїй руці свої нищівні знаряддя”.
2 І ось прийшли шість чоловік з дороги горішньої брами, що звернена на північ, і кожен мав у своїй руці свої знаряддя розбивання, а серед них один чоловік був одягнений в льняне, а писарський каламар був при стегнах його. І вони прийшли, і стали при мідяному жертівнику.
3 А слава Ізраїлевого Бога піднялася з‑над Херувима, що була над ним, до порога дому. І закликав Він чоловіка, одягненого в льняне, що писарський каламар був при стегнах його.
4 І сказав Господь до нього: “Перейди серединою міста, серединою Єрусалиму, і зроби знака на чолах людей, що зідхають та стогнуть над усіма тими гидотами, що робляться в його середині”.
5 А до інших Він сказав при мені: “Ходіть за ним у місті, і вбивайте; нехай ваше око не має милосердя, і ви не змилуйтеся!
6 Старого, юнака, і дівчину, і дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї святині”… І зачали вони від тих старих людей, що були перед домом.
7 І сказав Він до них: “Занечистіть цей дім, і наповніть подвір’я трупами, і вийдіть!” І вони повиходили, і вбивали в місті.
8 І сталося, коли вони вбивали, то я позостався, і впав на своє обличчя, і кликав та казав: “О Господи, Боже, чи Ти вигубиш увесь останок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на Єрусалим?”
9 І сказав Він до мене: “Провина дому Ізраїля й Юди дуже‑дуже велика, і земля наповнена душогубствами, а місто повне кривди. Бо вони кажуть: Господь покинув цей Край, і Господь не бачить…
10 І також Я, — не змилосердиться око Моє, і не змилуюсь Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!”
11 І ось чоловік, одягнений в льняне, що каламар був при стегнах його, приніс відповідь, кажучи: “Я зробив, як мені наказав Ти!”
1 І великий голос заволав до моїх вух, кажучи: Наблизилася помста містові! І кожний мав зброю вигублення у своїй руці. 2 І ось шестеро чоловік ішли з дороги високої брами, що дивиться до півночі, і сокира кожного в його руці. І був один муж посеред них, одягнений в довгий одяг, а на його стегнах — пояс із сапфіру. І вони ввійшли, і стали поблизу мідного жертовника. 3 І слава Бога Ізраїля піднялася з херувимів, що була на них, до притвору дому. І Він закликав чоловіка, одягненого в довгий одяг, який мав пояс на своїх стегнах, 4 і сказав йому: Пройди посеред Єрусалима і постав знак на чолах людей, що стогнуть, і які в болях, за всі беззаконня, що стаються посеред них. 5 А цим сказав, як я чув: Підіть у місто за Мною і рубайте, і не щадіть вашими очима, і не милосердьтеся! 6 Старця, молодого, дівчину, немовля і жінок убивайте на вигублення, а до всіх, на кому є знак, не наближайтеся! І почніть від Моїх святощів. І почали від мужів, які перебували всередині в домі. 7 І Він сказав їм: Опоганьте дім і, вийшовши, наповніть дороги мертвими, і рубайте!
8 І сталося, коли вони рубали, то я впав долілиць, закричав і сказав: Горе мені, Господи! Хіба Ти вигубиш тих, що залишилися з Ізраїля, коли Ти виливаєш Твою лють на Єрусалим? 9 А Він сказав мені: Неправедність дому Ізраїля і Юди стали дуже, дуже великими, бо земля наповнилася численними народами, а місто сповнилося неправедністю та нечистотою. Адже вони сказали: Господь залишив землю, Господь не дивиться! 10 І Моє око не пощадить, і не помилую. Я дав їхні дороги на їхні голови!
11 І ось чоловік, одягнений у довгий одяг і підперезаний поясом по своїх стегнах, і він відповідав, кажучи: Я зробив так, як мені наказано.