Ми сини, не раби
1 Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, — він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,
2 але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.
3 Так і ми, — поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.
4 Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,
5 щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.
6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: “Авва, Отче!”
7 Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.
Пильнуйте про добре постійно!
8 Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.
9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?
10 Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.
11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?..
12 Прошу я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий , як ви. Нічим ви мене не покривдили!
13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,
14 ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!
15 Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!
16 Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?
17 Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.
18 То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.
19 Дітки мої, — я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб’ється в вас!
20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.
Ми сини вільної!
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?
22 Бо написано: “Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної”.
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обітницею.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він — то Аґар.
25 Бо Аґар — то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.
26 А вишній Єрусалим — вільний, він мати всім нам!
27 Бо написано: “Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!”
28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!
29 Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
30 Та що каже Писання? “Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної”.
31 Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!
Не раби, а сини
1 Тож кажу я: доки спадкоємець є малолітній, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є володарем усього.
2 Але до часу, призначеного батьком, він перебуває під опікунами й управителями.
3 Так і ми, доки були дітьми, то були поневолені природними стихіями світу.
4 Коли ж прийшла повнота часу, Бог послав Свого Сина, Який народився від жінки і був під Законом,
5 аби викупити тих, які під Законом, щоб ми одержали всиновлення.
6 А оскільки ви — сини, то Бог послав у наші серця Духа Свого Сина, Який кличе: Авва, Отче!
7 Тому ти вже не раб, а син, а якщо син, то [через Христа] й спадкоємець Божий.
8 Але тоді, не знаючи Бога, ви служили тим, які за своєю природою не є богами.
9 Тепер же, пізнавши Бога, а краще, як Бог пізнав вас, — навіщо знову повертаєтеся до безсилих і убогих стихій, яким бажаєте знову, як і колись, служити?
10 Ви уважно стежите за днями й місяцями, за порами й роками.
Батьківська турбота апостола
11 Я боюся за вас: чи не даремно я трудився для вас?
12 Прошу вас, брати: будьте, як я, бо я такий же, як ви. Нічим ви мене не образили.
13 Ви знаєте: хоч я в немочі тіла звіщав вам раніше Євангеліє,
14 та ви [моїм] тілесним випробуванням не погордували, не відштовхнули мене, а прийняли мене як Божого ангела, як Ісуса Христа.
15 Тож куди поділося ваше блаженство? Свідчу вам, що якби було можливим, то ви вирвали б свої очі й дали б мені.
16 Невже я став вашим ворогом, тому що говорю вам правду?
17 Не на добро виявляють вони ревність до вас, але хочуть вас відлучити, щоб ви про них уболівали.
18 Адже добре завжди вболівати про добро, а не тільки тоді, коли я присутній у вас.
19 Діти мої, я знову терплю нестерпні муки за вас, доки не відобразиться у вас Христос.
20 Хотів би я бути з вами сьогодні та змінити тон своєї мови, тому що вболіваю за вас.
Ми — сини вільної
21 Скажіть мені ви, які хочете бути під Законом, хіба ви не чули Закону?
22 Адже написано, що Авраам мав двох синів — одного від рабині, а другого від вільної.
23 Але той, хто від рабині, народився по-тілесному, а той, хто від вільної, — згідно з обітницею.
24 Розуміти це потрібно образно, адже тут — два Завіти. Один із Сінайської гори: це Агар, яка народжує в рабство.
25 Агар означає гору Сінай в Аравії та відповідає теперішньому Єрусалиму, який перебуває в рабстві разом зі своїми дітьми.
26 А горішній Єрусалим вільний; він є матір’ю для [всіх] нас.
27 Адже написано: Звеселися, неплідна, яка не родила! Радій і викликуй ти, яка не терпіла мук родів, бо набагато більше дітей у покинутої, ніж у тієї, яка має чоловіка!
28 Ви ж, брати, є дітьми обітниці — як Ісаак.
29 Але як тоді народжений за тілом переслідував народженого за духом, так і тепер.
30 Та що каже Писання? Прожени рабиню та її сина, адже син рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної.
31 Отже, брати, ми є дітьми не рабині, а вільної!