Розлучення Аврама з Лотом
1 І піднявся Аврам із Єгипту, — сам, і жінка його, і все, що в нього було , і Лот разом із ним, до Неґеву .
2 А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.
3 І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет‑Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет‑Елом і поміж Гаєм,
4 до місця жертівника, що його він зробив там напочатку. І Аврам там прикликав Господнє Ймення.
5 Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.
6 І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробувати.
7 І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю.
8 І промовив до Лота Аврам: “Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня.
9 Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли підеш ліворуч, — то я піду праворуч, а як ти праворуч, — то піду я ліворуч”.
10 І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, — перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, — як Господній садок, як єгипетський край!
11 І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного.
12 Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому.
13 А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом.
Обітниця Божа Аврамові
14 І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: “Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,
15 бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму.
16 І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то теж і потомство твоє перелічене буде.
17 Устань , пройдись по Краю вздовж його та вширшки його, — бо тобі його дам!”
18 І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господеві.
1 Тож пішов Аврам з Єгипту в пустелю, — він сам, його дружина й усе, що його, а разом з ним і Лот. 2 Аврам був дуже багатим на худобу і на срібло та золото. 3 І прибув туди, звідки прийшов, — до Бетелю в пустелю, на місце, де раніше стояв його намет, — між Бетелем і Анґеєм, — 4 до місцевості, де перед тим спорудив жертовник, і там Аврам прикликав Ім’я Господа. 5 І Лот, який ішов з Аврамом, мав овець, волів і намети. 6 І не вміщала їх земля, щоб жили разом, оскільки їхнє майно було велике, тож не могли жити разом. 7 І зчинилася бійка між пастухами худоби Аврама і між пастухами худоби Лота. А жили тоді на цій землі ханаанці та ферезейці.
8 Тоді Аврам сказав Лотові: Хай не буде незгоди між мною і тобою, між моїми пастухами й твоїми пастухами, адже ми — близькі родичі. 9 Хіба ж не вся земля перед тобою? Відділися від мене. Якщо ти — ліворуч, то я — праворуч; якщо ж ти — праворуч, то я — ліворуч. 10 Лот, підвівши свої очі, побачив усю Йорданську околицю, що вся вона, перед тим, як Бог знищив Содом та Гоморру, була зрошена водою, як Божий рай, як Єгипетська земля, — та околиця, що на підході до Сиґора! 11 І обрав собі Лот усю Йорданську околицю. Тож помандрував Лот зі сходу, і вони розлучилися один з одним. 12 Аврам оселився в землі Ханаанській, а Лот оселився в місті, в околицях, і замешкав у Содомі. 13 Люди, які жили в Содомі, були дуже лихими та грішними перед Богом.
14 І сказав Бог Аврамові після того, як Лот відділився від нього: Підведи свої очі й поглянь з того місця, де ти є тепер, на північ і південь, на схід і на захід. 15 Бо всю землю, яку ти бачиш, Я навіки дам її тобі й твоєму потомству. 16 І зроблю твоє потомство, як пісок землі, — якщо хтось зможе перерахувати піщинки землі, то й твоє потомство буде пораховане. 17 Уставши, пройдися по землі, пройди її в довжину і в ширину, бо Я дам її тобі. 18 Згорнувши намети, Аврам пішов і оселився біля мамврійського дуба, який був у Хевроні, і збудував там жертовник Господу.