Історія Аґари
1 А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар.
2 І сказала Сара Аврамові: “Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, — може, від неї одержу я сина”. І послухався Аврам голосу Сари.
3 І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.
4 І він увійшов до Аґари, — і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.
5 І сказала Сара Аврамові: “Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!”
6 І промовив Аврам до Сари: “Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх”. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її.
7 І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,
8 і сказав: “Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш?” Та відказала: “Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї”.
9 А Ангол Господній промовив до неї: “Вернися до пані своєї, — і терпи під руками її!”
10 І Ангол Господній промовив до неї: “Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне”.
11 І Ангол Господній до неї сказав: “Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім’я йому Ізмаїл , бо прислухавсь Господь до твоєї недолі.
12 А він буде як дикий осел між людьми, — рука його на всіх, а рука всіх — на нього. І буде він жити при всіх своїх браттях”.
13 І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: “Ти Бог видіння!” Бо сказала вона: “Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?”
14 Тому джерело було назване: “Джерело Живого, Хто бачить мене”, — воно поміж Кадешем та поміж Баредом.
15 І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім’я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл.
16 А Аврам був віку восьмидесяти літ і шести літ, коли Аґар вродила була Аврамові Ізмаїла.
1 Сара, Аврамова дружина, не народжувала йому. Та була в неї рабиня-єгиптянка на ім’я Агар. 2 Тож Сара сказала Аврамові: Ось стримав мене Господь, щоб не родити. Тому ввійди до моєї рабині, щоб мати від неї дітей. І Аврам послухав голосу Сари. 3 Аврамова дружина Сара — по десятьох роках проживання Аврама в землі Ханаанській — взяла Агар, свою рабиню-єгиптянку, та віддала її Аврамові, своєму чоловікові, за жінку.
4 Він увійшов до Агари, — і вона зачала. І коли вона побачила, що вагітна, то її господиня відчула від неї зневажливе ставлення. 5 Тож Сара сказала Аврамові: Я скривджена тобою. Я віддала свою рабиню до твого лона, та вона, відчувши, що завагітніла, почала мене зневажати. Нехай Бог розсудить між мною і тобою. 6 Аврам же відповів Сарі: Ось твоя рабиня у твоїх руках. Роби з нею все , що тобі до вподоби. Після цього Сара поводилася з нею суворо — і та втекла з-перед її обличчя.
7 Та її знайшов ангел Господа Бога біля джерела води в пустелі, біля джерела на дорозі до Сура. 8 І сказав їй Господній ангел: Агаро, Сарина рабине, звідки йдеш і куди прямуєш? Вона ж відповіла: Я втікаю з-перед обличчя Сари, моєї господині. 9 А Господній ангел їй сказав: Повернися до своєї господині й будь покірною в її руках. 10 Сильно розмножу твоє потомство, — промовив до неї Господній ангел, — і не порахувати його — таким численним воно буде . 11 І сказав їй Господній ангел: Ось ти завагітніла й народиш сина, і даси йому ім’я Ізмаїл, бо почув Господь про твоє приниження. 12 Він буде людиною-кочовиком. Руки його — на всіх, і руки всіх — на ньому; він житиме перед обличчям усіх своїх братів.
13 І прикликала Агар Ім’я Господа, Який розмовляв із нею: Ти — Бог, Який побачив мене. Оскільки вона сказала: Побачила перед собою Того, Хто з’явився мені. 14 Ось чому і назвала джерело — Джерело, біля якого я бачила. Це між Кадисом і Варадом.
15 І народила Агар Аврамові сина; і Аврам дав ім’я своєму синові, якого народила йому Агар, — Ізмаїл. 16 Аврамові ж було вісімдесят шість років, коли Агар народила Аврамові Ізмаїла.