Нащадки Авраамові від Кетури
1 А Авраам іще взяв жінку, а ймення їй Кетура.
2 А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, і Мадана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха.
3 А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми.
4 А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, — усі вони сини Кетури.
Смерть Авраама
5 І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.
6 А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відіслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю східнього.
7 А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто літ, і сімдесят літ, і п’ять літ.
8 І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.
9 І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре, —
10 поле, що його Авраам був купив від синів Хетових, — там був похований Авраам і Сарра, жінка його.
11 І сталося по Авраамовій смерті, — і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай‑Рої.
Нащадки Ізмаїла
12 А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина.
13 І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,
14 І Мішма, і Дума, і Масса,
15 Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.
16 Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочовищами, — дванадцять начальників для їхніх племен.
17 А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочив та й умер він, і був узятий до своєї рідні.
18 І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру . І він оселився перед усіма своїми братами.
Історія Ісака
19 А оце оповість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака.
20 І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.
21 І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була . І Господь був ублаганий ним, — і завагітніла Ревека, жінка його.
22 І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: “Коли так, то для чого я це переношу ?” І пішла запитатися Господа.
23 І промовив до неї Господь: “Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити”.
24 І сповнились дні її, щоб родити, — і ось близнюки в утробі її.
25 І вийшов перший червонуватий, увесь він — немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.
26 А потім вийшов його брат, а рука його трималася п’яти Ісава. І назвав ім’я йому: Яків. А Ісак був віку шестидесяти літ, коли народились вони.
27 І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків — чоловіком мирним, що в наметах сидів.
28 І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.
Ісав продав своє перворідство
29 І зварив був Яків їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.
30 І сказав Ісав до Якова: “Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я”. Тому‑то назвали ймення йому: Едом .
31 А Яків сказав: “Продай же нині мені своє перворідство”.
32 І промовив Ісав: “Ось я умираю, — то нащо ж мені оте перворідство?”
33 А Яків сказав: “Присягни ж мені нині”. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.
34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з’їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє .
1 Відтак Авраам взяв собі жінку на ім’я Хетура. 2 Вона йому народила Земврана, Єксана, Мадана, Мадіяма, Єсвока і Сове. 3 А Єксан породив Савана, Темана і Дедана. Сини ж Дедана були: Раґуїл, Навдеїл, Ассуріїм, Латусіїм і Лоомім. 4 Сини ж Мадіяма — Ґефар, Афер, Енох, Авіра і Елраґа. Усі вони були синами Хетури.
5 Усі свої маєтки Авраам віддав Ісаакові, своєму синові, 6 а синам своїх наложниць ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід — до східної землі.
7 Днів же життя Авраама, які прожив, — сто сімдесят п’ять років. 8 Авраам відійшов — помер у добрій старості; у повноті віку, будучи старцем, він приєднався до свого народу. 9 Ісаак та Ізмаїл, його сини, поховали його в подвійній печері на полі Ефрона Саарського, хета, що напроти Мамврії, — 10 на полі, у печері, яку придбав Авраам у Хетових синів. Там поховали Авраама і його жінку Сарру. 11 Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. Й Ісаак поселився біля Криниці видіння.
12 Ось родовід Ізмаїла, Авраамового сина, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри, 13 ось імена синів Ізмаїлових за іменами його родів: Навайот, первенець Ізмаїла, і Кидар, Навдеїл, Массам, 14 Масма, Ідума, Масси, 15 Ходдад, Теман, Єтур, Нафес і Кедма. 16 Це — сини Ізмаїла, це їхні імена за місцем їхнього проживання та їхнього поселення. Дванадцять володарів — за своїми народами. 17 Сто тридцять сім років — ось вік життя Ізмаїла. І відійшов — помер і приєднався до свого роду. 18 Проживав він від Евілата аж до Сура, що є напроти Єгипту, як іти до ассирійців, — поселився напроти всіх своїх братів.
19 А ось родовід Ісаака, Авраамового сина: Авраам породив Ісаака. 20 Ісаак був сорокалітнім, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку Ватуїла-сирійця з Месопотамії, сестру Лавана-сирійця. 21 І молився Ісаак до Господа за Ревеку, свою дружину, бо вона була неплідна. Бог вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла. 22 Борсалися ж діти в ній. Тож сказала: Якщо так має бути зі мною, навіщо це мені? І пішла запитати в Господа. 23 А Господь їй сказав: У твоєму лоні є два народи, і два народи розділяться вже у твоєму лоні; та один народ візьме верх над другим народом: старший буде служити молодшому. 24 І настав час їй родити, і ось в її лоні були близнята. 25 З’явився син, первенець — рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я — Ісав. 26 А відтак з’явився його брат, і своєю рукою тримався за п’яту Ісава. І дано йому ім’я — Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли їх народила Ревека.
27 Хлопці виросли. Ісав був людиною поля: умів полювати. А Яків — людиною нелукавою, він перебував удома. 28 Ісаак полюбив Ісава, бо його здобич — це його пожива. Ревека ж любила Якова. 29 Якось зварив Яків страву. А Ісав прийшов з поля зовсім знесилений. 30 І сказав Ісав до Якова: Дай мені попоїсти цієї червоної страви , бо я заморився. Через це й дано йому прізвисько — Едом. 31 А Яків сказав Ісаву: Віддай мені сьогодні своє первородство! 32 А Ісав відповів: Ось я вмираю — то навіщо мені те первородство? 33 І сказав йому Яків: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся йому. Тож продав Ісав первородство Якову. 34 А Яків дав Ісавові хліба та страву із сочевиці. Той з’їв і випив, і підвівшись, відійшов. Тож знехтував Ісав первородством.