Переселення Якова до Бет‑Елу
1 І сказав Бог до Якова: “Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм”.
2 І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: “Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.
3 І встаньмо, і підім до Бет‑Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску , і був зо мною в дорозі, якою ходив я”.
4 І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.
5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.
6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.
7 І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел , бо там явився йому Бог , коли він утікав перед своїм братом.
8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім’я йому: Аллон‑Бахут .
9 І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.
10 І сказав йому Бог: “Ім’я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім’я твоє Яків, але Ізраїль буде ім’я твоє”. І назвав ім’я йому: Ізраїль.
11 І сказав йому Бог: “Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.
12 А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край”.
13 І вознісся Бог з‑понад нього в місці, де з ним говорив.
14 І поставив Яків пам’ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам’ятника кам’яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.
15 І назвав Яків ім’я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет‑Ел.
Смерть Рахілі
16 І він рушив із Бет‑Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.
17 І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба‑сповитуха: “Не бійся, бо й це тобі син”.
18 І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім’я йому: Бен‑Оні , а його батько назвав його: Веніямин .
19 І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм .
20 І поставив Яків пам’ятника на гробі її, — це надгробний пам’ятник Рахілі аж до сьогодні.
21 І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру .
22 І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому.
Нащадки Якова
А в Якова було дванадцятеро синів.
23 Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.
24 Сини Рахілині: Йосип і Веніямин.
25 А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.
26 А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.
27 І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир’ят‑Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.
28 І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.
29 І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.
1 Бог промовив до Якова: Устань і піди до місцевості Бетель, там оселися й зроби там жертовника Богові, Який з’явився тобі, коли ти втікав від обличчя свого брата Ісава. 2 Тож сказав Яків своєму домові й усім, які були з ним: Усуньте з-поміж себе чужих богів, які є у вас, і очистіться, і змініть ваш одяг. 3 Уставайте, підемо до Бетелю, спорудимо там жертовника Богові, Який вислухав мене в день смутку, Котрий був зі мною і зберіг мене в дорозі, якою я йшов.
4 І вони віддали Якову чужих богів, які були в їхніх руках, і сережки, що в їхніх вухах, і закопав їх Яків під модриною, що в Сікімах, і знищив їх аж до сьогодні. 5 І вирушив Ізраїль із Сікімів, а Божий страх охопив навколишні міста, — тож не погналися за Ізраїлевими синами. 6 Яків, — він і весь народ, який був з ним, прийшли до Лузи, котра в Ханаанській землі, що власне і є Бетелем. 7 Він збудував там жертовника і дав назву місцевості — Бетель , бо, коли він утікав від обличчя свого брата Ісава, там йому з’явився Бог. 8 І померла Девора — годувальниця Ревеки — нижче Бетелю, під дубом, і дав йому назву: Дуб плачу.
9 І знову з’явився Бог Якову в Лузі, коли той прийшов з Месопотамії сирійської, і поблагословив його Бог. 10 І сказав йому Бог: Якове, твоє ім’я вже буде не Яків, а Ізраїль буде твоє ім’я. 11 Далі Бог сказав йому: Я — твій Бог; зростай і розмножуйся; народи і громади народів постануть з тебе, і царі вийдуть зі стегон твоїх. 12 Адже земля, яку Я віддав Авраамові й Ісаакові, — це тобі Я її дав, — вона буде твоя. Я дам цю землю твоїм нащадкам після тебе. 13 І Бог з того місця, де говорив з ним, піднявся від нього вгору. 14 І поставив Яків стовп на місці, на якому Бог говорив з ним, — кам’яний стовп, і приніс на ньому жертву, і злив на нього олію. 15 І назвав Яків місце, там де Бог говорив з ним, — Бетель.
16 Вирушив Яків з Бетелю і поставив свій намет неподалік від башти Ґадер. Сталося ж: коли наблизився до Хаврати, щоб іти в землю Ефрат, відбулися пологи Рахилі, — тяжкі були її пологи. 17 І було, коли вона тяжко народжувала, сказала їй повитуха: Кріпися, бо й цей у тебе син. 18 Сталося ж, коли покидала її душа, бо вона вмирала, то дала йому ім’я: Син мого болю . Батько ж назвав його: Веніамин . 19 Рахиль померла. Її поховали в дорозі до Ефрата (це Вифлеєм). 20 І Яків поставив стовп на її могилі. Це могильний стовп Рахилі, який існує до сьогодні.
22 Сталося ж, коли поселився Ізраїль у тій землі, то Рувим пішов і ввійшов до Вали — наложниці свого батька. І про це довідався Ізраїль, і йому це видалося злом. Було ж у Якова дванадцять синів. 23 Сини Лії: Рувим, первенець Якова, Симеон, Левій, Юда, Іссахар і Завулон. 24 Сини Рахилі: Йосиф і Веніамин. 25 Сини Вали, Рахилиної рабині: Дан і Нефталим. 26 Сини Зелфи, Ліїної рабині: Ґад і Асир. Це сини Якова, які народилися в нього в сирійській Месопотамії.
27 І прийшов Яків до Ісаака, свого батька, у Мамре, до міста на рівнині (це Хеврон) в Ханаанській землі, де жив Авраам та Ісаак. 28 Було ж днів Ісаака, які прожив, — сто вісімдесят років. 29 Він відійшов, помер і старцем приєднався до свого роду, у повноті віку. Його поховали Ісав та Яків — його сини.