Люди розмножились і зіпсулись
1 І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
2 І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
3 І промовив Господь: “Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, — бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ”.
4 За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, — то були силачі, що славні відвіку.
5 І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її — тільки зло повсякденно.
6 І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
Кара Божа. Ной
7 І промовив Господь: “Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, — від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив”.
8 Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
9 Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
10 І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
11 І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
12 І бачив Бог землю, — і ось зіпсулась вона, кожне‑бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
Ноїв ковчег і врятування по парі всього живого
13 І промовив Господь до Ноя: “Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
15 І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п’ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
16 Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
17 А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з‑під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
18 І складу Я заповіта Свого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
19 І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, — з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
20 Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, — по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
21 А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, — і буде для тебе й для них на поживу”.
22 І зробив Ной усе, — як звелів йому Бог, так зробив він.
1 І сталося, коли стало багато людей на землі, у них народжувалися дочки. 2 А сини Божі побачили, що людські дочки вродливі, і брали їх собі за жінок, яких вибирали з-поміж усіх. 3 І промовив Господь Бог: Дух Мій не перебуватиме в цих людях повік, бо вони — тіло; тож буде їхніх днів — сто двадцять років. 4 А в ті дні на землі були велетні — після того, як входили Божі сини до людських дочок й народжували їм: це були велетні — люди, відомі од віку.
5 Побачив Господь Бог, що зло людей розмножилося на землі, що кожний у своєму серці весь час пильно роздумує про зло, 6 і стало тяжко Богові, Який створив людину на землі, і замислився Він. 7 І Бог промовив: Зітру людину, яку Я створив, з поверхні землі — від людини до худоби, від плазунів до небесних птахів, — бо розкаявся Я, що створив їх. 8 Та Ной знайшов благодать перед Господом Богом.
9 Ось родовід Ноя: Ной, праведний чоловік, який був досконалим серед свого роду, — Ной догодив Богові. 10 Ной породив трьох синів: Сима, Хама та Яфета. 11 А земля була зіпсута перед Богом, — наповнилася земля неправедністю. 12 Господь Бог оглянув землю: і була вона зіпсута, бо всяке тіло понищило свою дорогу на землі. 13 І сказав Бог Ноєві: Час кожної людини прийшов перед Мене, оскільки земля наповнилася неправедністю від них, тож ось Я знищу і їх, і землю. 14 Тому із чотирикутних дощок зроби собі ковчег. Зробиш ковчег з перегородками і посмолиш його зсередини та ззовні смолою. 15 Зробиш ковчег таким: у довжину ковчег — триста ліктів, у ширину — п’ятдесят ліктів, а у висоту — тридцять ліктів. 16 Зробиш ковчег, звужуючи його: на один лікоть закінчиш його вгорі. Двері зробиш збоку. Збудуєш у ньому двоповерхові й триповерхові приміщення.
17 Бо ось Я насилаю потоп — води на землю, щоби знищити під небом усяке тіло, в якому є дух життя. І все, що є на землі, загине. 18 Та з тобою Я укладу Мій завіт. Увійдеш у ковчег ти, твої сини, твоя дружина і дружини твоїх синів разом з тобою. 19 І з усієї худоби, з усіх плазунів, з усіх звірів, з усякого тіла — по парі з усіх введеш у ковчег, щоби прогодувати із собою. Хай будуть вони — самець і самиця. 20 З усіх крилатих птахів — за родом, і з усієї худоби — за родом, і з усіх плазунів, які повзають по землі, — за їхнім родом; по парі з усіх увійдуть до тебе, щоби прогодуватися з тобою, — самці та самиці. 21 Ти ж візьми собі різноманітної їжі, яку їстимете, — і заготовиш собі, тож буде тобі та для них на поживу. 22 І зробив Ной усе, що заповів йому Господь Бог, — саме так зробив.