Потоп на землі
1 І сказав Господь Ноєві: “Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
2 Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої — двоє: самця та самицю її.
3 Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.
4 Ось‑бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, — і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з‑над поверхні землі!”
5 І зробив Ной усе, як звелів був Господь.
6 А Ной був віку шестисот літ, і стався потоп, — вода на землі.
7 І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
8 Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,
9 по двоє ввійшли до Ноя, до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
10 І сталося по семи днях, — і води потопу линули на землю.
11 Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.
12 І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.
13 Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,
14 вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.
15 І ввійшли до Ноя, до ковчегу, по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.
16 А те, що ввійшло, — самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега .
17 І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.
18 І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, — і пливав ковчег на поверхні води.
19 І дуже‑дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім.
20 На п’ятнадцять ліктів угору вода прибула, — і покрилися гори.
21 І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.
22 Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі — вимерло було.
23 І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, — вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було .
24 І прибувала вода на землі сто і п’ятдесят день.
1 І сказав Господь Бог Ноєві: Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, оскільки Я побачив, що ти праведний переді Мною в цьому роді. 2 Із чистої худоби введи до себе по сім: самців і самиць; а з худоби нечистої — по парі: самців і самиць. 3 І з птахів небесних чистих — по сім, самців і самиць; а з птахів нечистих — по парі, самців і самиць, щоби прогодувати потомство для всієї землі. 4 Бо ще сім днів — і Я пошлю дощ на землю на сорок днів і сорок ночей, і знищу з поверхні землі кожну істоту, яку Я створив. 5 І зробив Ной усе, що заповів йому Господь Бог.
6 Ной же мав шістсот років, — і настав водний потоп на землі. 7 Тож з огляду на води потопу Ной ввійшов у ковчег, а з ним його сини, його дружина і дружини його синів. 8 І з птахів, і з чистої худоби, і з нечистої худоби, і з усіх плазунів, які на землі, 9 по двоє ввійшли в ковчег до Ноя, — самець і самиця, — як і звелів йому Бог.
10 І сталося, що через сім днів води потопу ринули на землю. 11 На шестисотому році життя Ноя, другого місяця, двадцять сьомого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джерела безодні, і повідчинялися загати небесні. 12 І сорок днів та сорок ночей ішов дощ на землю. 13 У той день Ной, сини Ноя — Сим, Хам і Яфет, і дружина Ноя, а з ним — три дружини його синів увійшли в ковчег. 14 І всі звірі за родом, уся худоба за родом, усякий плазун, який повзає по землі, за родом, і всякий птах за родом 15 увійшли в ковчег до Ноя по парах з кожної істоти, в якій є дух життя. 16 І ті, які входили, з кожної істоти ввійшли самець і самиця, — так, як заповів Ноєві Бог. І закрив Господь Бог знадвору ковчег. 17 І був потоп на землі сорок днів і сорок ночей; і прибула вода, і підхопила ковчег, і піднявся він із землі. 18 Вода набирала сили, її надзвичайно побільшало на землі, а ковчег носило по поверхні води. 19 Усе більше і більше прибувала вода на землі й покрила всі високі гори, що були під небом; 20 вода піднялася і покрила всі найвищі гори товщею води в п’ятнадцять ліктів. 21 І вимерло всяке створіння, яке рухається по землі: з птахів, худоби, звірів, і всякий плазун, який повзає по землі, і кожна людина. 22 Тож усе, що має дух життя, — усе, що було на суші, — вимерло. 23 І знищена була всяка істота, яка на поверхні всієї землі, — від людини до худоби, плазунів і небесних птахів, — були вигублені вони із землі. Залишився тільки Ной і ті, хто був з ним у ковчезі. 24 І здіймалася вода над землею сто п’ятдесят днів.