Благословення Боже Ноєві й синам його
1 І поблагословив Бог Ноя й синів його, та й промовив: “Плодіться й розмножуйтеся, та наповнюйте землю!
2 І ляк перед вами, і страх перед вами буде між усією звіриною землі, і між усім птаством небесним, між усім, чим роїться земля, і між усіма рибами моря. У ваші руки віддані вони.
3 Усе, що плазує, що живе воно, — буде вам на їжу. Як зелену ярину — Я віддав вам усе.
4 Тільки м’яса з душею його, цебто з кров’ю його, не будете ви споживати.
5 А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.
6 Хто виллє кров людську з людини, то виллята буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.
7 Ви ж плодіться й розмножуйтеся, роїться на землі та розмножуйтесь на ній!”
Заповіт Бога з землею
8 І сказав Бог до Ноя та до синів його з ним, кажучи:
9 “А Я, — ось Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомством по вас.
10 І з кожною живою душею, що з вами: серед птаства, серед худоби, і серед усієї земної звірини з вами, від усіх, що виходять з ковчегу, до всієї земної звірини.
11 І Я укладу заповіта Свого з вами, і жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, і більш не буде потопу, щоб землю нищити”.
12 І Бог промовляв: “Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, і поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні покоління:
13 Я веселку Свою дав у хмарі, і стане вона за знака заповіту між Мною та між землею.
14 І станеться, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітися в хмарі веселка.
15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, і між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода для потопу, щоб вигубляти кожне тіло.
16 І буде веселка у хмарі, і побачу її, щоб пам’ятати про вічний заповіт між Богом і між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі”.
17 І сказав Бог до Ноя: “Це знак заповіту, що Я встановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі”.
Хамів гріх проти батька
18 І були сини Ноєві, що вийшли з ковчегу: Сим, і Хам, і Яфет. А Хам — він був батько Ханаанів.
19 Оці троє були сини Ноєві, і від них залюднилася вся земля.
20 І зачав був Ной, муж землі, садити виноград.
21 І пив він вино та й упився, й обнажився в середині свого намету.
22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька свого, та й розказав обом браттям своїм надворі.
23 Узяли тоді Сим та Яфет одежину, і поклали обидва на плечі свої, і позадкували, та й прикрили наготу батька свого. Вони відвернули дозаду обличчя свої, і не бачили наготи батька свого.
24 А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший.
25 І сказав він: “Проклятий будь Ханаан, — він буде рабом рабів своїм браттям!”
26 І сказав він: “Благословенний Господь, Симів Бог, — і хай Ханаан рабом буде йому!
27 Нехай Бог розпросторить Яфета, і нехай пробуває в наметах він Симових, — і нехай Ханаан рабом буде йому!”
28 А Ной жив по потопі триста літ і п’ятдесят літ.
29 А всіх Ноєвих днів було дев’ятсот літ і п’ятдесят літ. Та й помер.
1 І поблагословив Бог Ноя та його синів, і сказав їм: Зростайте та розмножуйтеся, наповнюйте землю і володійте нею. 2 Страх і трепет перед вами будуть у всіх звірів землі, у всіх небесних птахів і в усього, що рухається по землі, і в усіх морських риб: вам у руки Я віддав їх . 3 І все, що плазує, що живе, буде вам на поживу; як зелені рослини — віддав Я вам усе. 4 Лише м’яса з кров’ю душі не їжте. 5 Адже й вашої крові, душ ваших, Я вимагатиму, — з руки всякого дикого звіра вимагатиму її, і з руки людини-брата вимагатиму людської душі. 6 Хто проливатиме людську кров, — його кров проллється за неї , бо за образом Божим створив Я людину. 7 Ви ж зростайте і розмножуйтеся, наповнюйте землю і множтеся на ній.
8 І звернувся Бог до Ноя та до його синів, які були з ним, кажучи: 9 Ось Я укладаю Мій завіт з вами та вашими нащадками, які будуть після вас: 10 з кожною живою душею серед вас, з птахами, худобою і всяким звіром землі, — з усіма, які вийшли з ковчега. 11 І укладу Мій завіт з вами, і більше не загине жодна істота від вод потопу, і не будуть більше води потопу знищувати всю землю. 12 І промовив Господь Бог до Ноя: Ось знак завіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, і між усякою живою душею, яка є з вами, — 13 даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде знаком завіту між Мною і землею. 14 І буде: коли наведу Я хмари на землю, то з’явиться Моя веселка в хмарі, 15 і пригадаю Мій завіт, який є між Мною і вами, і між кожною живою душею в усякому створінні, — і води не стануть більше потопом, щоби знищити кожну істоту. 16 І буде райдуга в хмарах, і Я бачитиму, щоби пам’ятати вічний завіт між Мною і між кожною живою душею в усякому створінні, яке є на землі. 17 І сказав Бог Ноєві: Це знак завіту, який Я уклав між Мною і між кожною істотою, яка є на землі.
18 Сини ж Ноя, які вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батьком Ханаана. 19 Оці троє — Ноєві сини; від них розсіялися люди по всій землі.
20 Ной став першою людиною-рільником, і насадив виноградник. 21 Він випив вина і сп’янів, і перебував нагий у своєму житлі. 22 А Хам, батько Ханаана, побачив наготу свого батька і, вийшовши, розповів двом своїм братам надворі. 23 Тоді Сим і Яфет, взявши плаща, обидва накинули собі на плечі й, повернені спинами, підійшли та прикрили наготу свого батька; їхні обличчя були повернені назад — тож не побачили наготи свого батька.
24 Ной витверезився від вина й дізнався, як з ним учинив його молодший син. 25 І промовив він: Проклятий Ханаан. Він буде рабом своїм братам. 26 Благословенний Господь, Бог Сима, — сказав він, — а Ханаан буде йому рабом. 27 Нехай поширить Бог Яфета і нехай живе в помешканнях Сима, — а Ханаан нехай буде їхнім рабом.
28 Після потопу Ной прожив триста п’ятдесят років. 29 А всіх днів Ноя було дев’ятсот п’ятдесят років; і він помер.