Сила віри
1 А віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого.
2 Бо нею засвідчені старші були.
3 Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
4 Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
5 Вірою Енох був перенесений на небо , щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що “Богові він догодив”.
6 Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
7 Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.
8 Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
9 Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,
10 бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.
11 Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
12 Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
13 Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них , та визнавали, що “вони на землі чужаниці й приходьки”.
14 Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.
15 І коли б вони пам’ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.
16 Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
17 Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
18 що йому було сказано: “В Ісакові буде насіння тобі”.
19 Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.
20 Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.
21 Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і “схилився на верх свого жезла”.
22 Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.
23 Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.
24 Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.
25 Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.
26 Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.
28 Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
29 Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись, єгиптяни потопились.
30 Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.
31 Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.
32 І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,
33 що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,
34 силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;
35 жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;
36 а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в’язниці.
37 Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
38 Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.
39 І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,
40 бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість одержали.
Сила віри
1 Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання.
2 Нею були засвідчені стародавні.
3 Вірою розуміємо, що віки були створені Божим Словом, так що з невидимого постало видиме.
4 Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє.
5 Вірою Енох був перенесений, щоб не побачити смерті; і його не знайшли, тому що Бог його переніс. Адже перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.
6 Без віри неможливо догодити Богові . Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають.
7 Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спадкоємцем тієї праведності, що походить з віри.
8 Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде.
9 Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці,
10 тому що він очікував міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.
11 Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати і [народила], незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв.
12 І тому від одного — і до того ж завмерлого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря.
13 Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і приходьками на землі.
14 Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.
15 А якби пам’ятали ту батьківщину , звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися.
16 Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
17 Авраам, будучи випробовуваний, вірою привів Ісаака і, маючи обітниці, приносив у жертву єдинородного сина;
18 йому було сказано, що в Ісаакові назветься твій нащадок.
19 Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.
20 Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.
21 Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосифових синів і схилився на руків’я свого посоха.
22 Вірою Йосиф, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.
23 Вірою Мойсей, коли народився, три місяці був переховуваний своїми батьками, адже побачили вони, що дитя гарне, тож не злякалися наказу царя.
24 Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона;
25 він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха.
26 Він вважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду.
27 Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, адже стояв непохитно, як той, хто бачить Невидимого.
28 Вірою справив він Пасху й пролиття крові, аби той, хто вигублював первістків, не торкнувся їх.
29 Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися і єгиптяни, та потонули.
30 Вірою впали по семиденному обході єрихонські мури.
31 Вірою блудниця Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними.
32 І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,
33 які вірою перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі,
34 згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців.
35 Жінки одержували своїх померлих через воскресіння; інші були закатовані, не отримавши звільнення, щоб осягнути краще воскресіння.
36 Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення.
37 Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені.
38 Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, у земних яругах.
39 І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці,
40 оскільки Бог передбачив для нас щось краще, щоб вони не без нас осягли завершення.