1 Через це подобає нам більше вважати на почуте, щоб ми не відпали коли.
2 Коли бо те слово, що сказали його Анголи, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу заплату,
3 то як ми втечемо, коли ми не дбали про таке велике спасіння? Воно проповідувалося спочатку від Господа, ствердилося нам через тих, хто почув,
4 коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням Духом Святим із волі Своєї.
5 Бо Він не піддав Анголам світ майбутній, що про нього говоримо.
6 Але хтось десь засвідчив був, кажучи: “Що є чоловік, що Ти пам’ятаєш про нього, і син людський, якого відвідуєш?
7 Ти його вчинив мало меншим від Анголів, і честю й величністю Ти вінчаєш його, і поставив його над ділами рук Своїх,
8 усе піддав Ти під ноги йому”! А коли Він піддав йому все, то не залишив нічого йому непідданого. А тепер ще не бачимо, щоб піддане було йому все.
9 Але бачимо Ісуса, мало чим уменшеним від Анголів, що за перетерплення смерти Він увінчаний честю й величністю, щоб за благодаттю Божою смерть скуштувати за всіх.
10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання.
11 Бо Хто освячує, і ті, хто освячується — усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи:
12 “Сповіщу про Ім’я Твоє браттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви”!
13 І ще: “На Нього я буду надіятися”! І ще: “Ото Я та діти, яких Бог Мені дав”.
14 А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола,
15 та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.
16 Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння.
17 Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей.
18 Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.
Велич Божого спасіння
1 Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти.
2 І якщо слово, сказане ангелами, було непохитним, і кожний переступ та непослух отримали справедливу відплату,
3 то як ми уникнемо її , коли знехтуємо таким великим спасінням? Воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене нам тими, хто почув.
4 А Бог свідчив ознаками і чудесами, різноманітними проявами сили і дарами Святого Духа згідно зі Своєю волею.
Хто така людина?
5 Адже не ангелам Він підпорядкував майбутній світ, про який говоримо.
6 А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього?
7 Ти зробив її дещо меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю;
8 усе підкорив Ти під її ноги. Коли ж підпорядкував їй усе, то не залишив нічого, що було б їй не підпорядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпорядковане.
9 А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть.
Першопричина нашого спасіння
10 Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, — Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним.
11 Адже і Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, — усі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами,
12 кажучи: Сповіщу Твоє Ім’я Моїм братам, серед Церкви оспівуватиму Тебе.
13 І знову: Я буду надіятися на Нього! І ще: Ось Я і діти, яких Мені дав Бог.
14 А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Він подібним чином став їхнім спільником, аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола,
15 і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві.
16 Адже не ангелів Він приймає, але приймає нащадків Авраама.
17 Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, для ублагання за гріхи людей.
18 Бо в чому Сам постраждав, бувши випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування.