Священство за чином Мелхиседековим
1 Бо цей Мелхиседек, цар Салиму , священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.
2 Авраам відділив йому й десятину від усього, — найперше бо він визначає “цар правди”, а потім “цар Салиму”, цебто “цар миру”.
3 Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, — пробуває священиком завжди.
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
5 Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь — брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.
6 Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.
7 І без усякої суперечки більший меншого благословляє.
8 І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.
10 Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.
11 Отож, коли б досконалість була через священство левитське, — бо люди Закона одержали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?
12 Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.
14 Бо ж відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем’я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.
15 І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,
16 що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.
17 Бо свідчить: “Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим”.
18 Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.
19 Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
20 І поскільки воно не без клятви, —
21 вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: “Клявся Господь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим”, —
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
24 але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.
25 Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, — бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.
28 Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!
Мелхиседек — прообраз Христа
1 Адже цей Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога Всевишнього, зустрів Авраама, коли той повертався з бою із царями, і благословив його.
2 Авраам же виділив йому десятину з усього; він, ім’я якого насамперед означає «цар праведності», потім вже «цар Салимський», тобто «цар миру», —
3 без батька, без матері, без родоводу, не має ані початку днів, ані кінця життя; він — подібний до Божого Сина — назавжди залишається священиком.
4 Бачите, який великий той, кому патріарх Авраам дав десятину з найкращої здобичі !
5 Ті з синів Левія, які одержують священство, мають заповідь за Законом: брати десятину від людей, тобто від своїх братів, хоч і вони з роду Авраама.
6 А той, хто не був з їхнього роду, взяв десятину від Авраама і поблагословив того, котрий мав обітниці.
7 Без жодного заперечення: менше благословляється більшим.
8 Отже, тут десятини одержують смертні люди, а там — Той, про кого засвідчено, що Він живий.
9 Тож, так би мовити, і Левій, який бере десятини, дав через Авраама десятину,
10 оскільки він ще не народився від батька, коли його зустрів Мелхиседек.
11 Отже, якби досконалість була через левітське священство, адже через нього народ одержав Закон, то чому мав з’явитися ще інший Священик за чином Мелхиседека, а не названий за чином Аарона?
12 Це тому, що зі зміною священства потрібно, щоби змінився і Закон.
13 Адже Той, про Кого йде мова, належав до іншого племені, з якого ніхто не мав участі в жертовнику.
14 Бо ж відомо, що наш Господь походив від Юди, а про це плем’я Мойсей нічого не говорив щодо священства.
15 Це стає ще яснішим, коли за подобою Мелхиседека з’являється інший Священик,
16 Який став таким не за Законом тілесної заповіді, а за силою незнищенного життя.
17 Тому що є свідчення: Ти — Священик навіки за чином Мелхиседека.
Ісус — запорука кращого Завіту
18 Отже, попередня заповідь скасовується через її немічність і некорисність,
19 бо Закон нічого не вдосконалив, тож нововведене — краща надія, якою ми наближаємося до Бога.
20 І оскільки це не без клятви, бо ті стали священиками без клятви, —
21 Цей же — з клятвою Того, Хто до Нього каже: Поклявся Господь і не розкається, що Ти — Священик навіки [за чином Мелхиседека], —
22 то настільки й Ісус став запорукою кращого Завіту.
23 Крім того, тих священиків було багато, оскільки смерть не давала залишатися їм,
24 а Цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне.
25 Тому, будучи завжди живим, Він може завжди спасати тих, хто приходить до Бога через Нього, аби заступатися за них.
26 Такого потрібно було нам Первосвященика: святого, невинного, непричетного до зла, відділеного від грішників, вищого за небо.
27 Він не має потреби щодня, як первосвященики, приносити жертви, — спочатку за Свої гріхи, а потім за гріхи народу, бо Він це зробив один раз, принісши Самого Себе.
28 Адже Закон велів наставляти первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятви, що після Закону, настановило навіки досконалого Сина.