Погубив ти себе, о Ізраїлю!
1 Як Єфрем говорив, то тремтіли, — він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.
2 А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою; робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони; ті люди, що жертву приносять, цілують телят.
3 Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.
4 А Я — Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.
5 Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.
6 Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися — і загордилось їхнє серце, тому‑то забули про Мене вони!
7 І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.
8 Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.
9 Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.
10 Де цар твій тоді? Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх! А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?
11 Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.
12 Провина Єфремова зв’язана, схований прогріх його.
13 Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.
14 З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю. Де, смерте, жало твоє? Де, шеоле, твоя перемога? Жаль сховається перед очима Моїми!
15 Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зі сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, — понищить він скарб всіх коштовних речей!
1 За словом Єфрема він узяв заповіді в Ізраїлі, поставив їх Ваалові, та помер. 2 І він продовжував грішити. І вони зробили собі коване з їхнього срібла за подобою ідолів, викінчені діла ремісників для себе. Вони кажуть: Жертвуйте людьми, бо пропали телята. 3 Через це вони будуть, як рання хмара і як рання роса, що йде, як полова, здута з току, і як подих сарани. 4 Я ж — твій Господь Бог, Який скріплює небо і будує землю, руки Якого створили все небесне військо, і Я тобі їх не показав, щоби за ними ходити.
Я вивів тебе з єгипетської землі. І не знатимеш Бога, за винятком Мене, і немає того, що спасає, за винятком Мене. 5 Я тебе пас у пустелі, у незаселеній землі, 6 за їхніми пасовищами. І вони наповнилися вдосталь, і піднялися вгору їхні серця. Через це Мене забули. 7 І Я буду для них, як пантера і як леопард на дорозі ассирійців. 8 Я їх зустріну, як розлючена ведмедиця, і розірву замкнення їхнього серця, і там їх пожеруть лісові левенята, звірі поля їх розірвуть. 9 У твоєму знищенні, Ізраїле, хто допоможе? 10 Де цей твій цар? І хай спасе тебе в усіх твоїх містах. Нехай тебе судить той, про кого ти сказав: Дай мені царя і володаря. 11 І Я дав тобі царя в Моєму гніві, і Я тримав у Моєму гніві 12 діла неправедності. Єфрем, — його гріх схований. 13 Болі, наче в тієї, що народжує, прийдуть на нього. Це нерозумний син, тому він не встоїть у побитті дітей. 14 З руки аду Я їх визволю, і зі смерті Я їх викуплю. Де твій присуд, смерте? Де твоя колючка, аде? Потіха сховалася від моїх очей, 15 тому що цей розділить між братами. Господь на нього наведе палючий вітер з пустелі, і висушить його течії, спустошить його джерела. Він висушить його землю і весь його улюблений посуд.