Забули про свого Творця
1 Рога до уст своїх, та й засурми : на дім Божий спадає неначе орел, бо переступили вони заповіта Мого, і на Закона Мого повстали.
2 До Мене взивають вони: “Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!”
3 Покинув Ізраїль добро, — ворог його пожене!
4 Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути, —
5 відкинув теля твоє Я, Самаріє! Мій гнів запалився на них, — аж доки не можуть вони від провини очиститись?
6 Бо й воно від Ізраїля. Зробив його майстер, і воно — то не Бог, бо теля самарійське на кавалки обернеться.
7 А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її.
8 Ізраїль проковтнений, — став між народами він як та річ, що до неї немає замилування.
9 Бо вони відійшли до Ашшуру, як дикий осел, що самітний собі, а Єфрем за любов дає дари любовні.
10 І хоч вони здобувають прихильників серед поганів, Я їх позбираю тепер, і незабаром вони перестануть помазувати царя, і князів.
11 Бо жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, — на провину йому стали ці жертівники!
12 Я можу йому написати Закон Свій хоч тисячу разів, — як чуже пораховане буде!
13 Вони ж жертви кохають, — ріжуть м’ясо й їдять, та Господь не вподобує їх. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, — вони до Єгипту повернуться!
14 Ізраїль забув про свого Творця та й будує палати, а Юда намножив твердинні міста, та пошлю Я огонь на його ці міста, — і пожере він палати його!
1 Я прийду до їхнього лона, як земля, як орел на Господній дім, тому що вони переступили Мій завіт і були безбожні проти Мого закону. 2 До Мене закличуть: Боже, ми Тебе пізнали! 3 Бо Ізраїль повернув добро, переслідували ворога. 4 Собі поставили царя, та не через Мене, заволоділи, та Мені не сповістили. Зі свого срібла і зі свого золота зробили собі ідолів, щоби бути винищеними. 5 Відкинь твоє теля, Самаріє! Запалав на них Мій гнів. Аж доки не можуть очиститися в Ізраїлі? 6 Та це ж зробив столяр, і воно не є богом! Чому вводило в оману твоє теля, Самаріє? 7 Бо посіяли знищене вітром, і їхнє знищення їх захопить. З пригорщі немає змоги зробити борошно. Якщо ж і зробить, то чужі його з’їдять.
8 Потонув Ізраїль, тепер став у народах, як непотрібний посуд. 9 Адже вони пішли до ассирійців. Розквітнув сам Єфрем, вони полюбили дари. 10 Через це будуть видані народам. Тепер Я їх прийму, і перестануть незабаром помазувати царя і володарів. 11 Адже Єфрем намножив жертовники, на гріхи стали йому улюблені жертовники. 12 Запишу йому безліч приписів і його закони, за чужі вважалися улюблені жертовники. 13 Тому що, коли принесуть у жертву і їстимуть м’ясо, Господь їх не прийме. Тепер Він згадає їхні неправедності та помститься за їхні гріхи. Вони повернулися в Єгипет і в ассирійців їстимуть нечисте. 14 І забув Ізраїль Того, Хто його створив, і збудували жертовники, і Юда помножив міста з мурами. І пошлю вогонь на його міста, і він пожере їхні основи.