Горе законодавцям несправедливим!
1 Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,
2 щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобиччю їм, і пограбувати сиріт…
3 А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, — до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?
4 Нічого не лишиться — тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними… При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!..
Буде суд і над завойовниками
5 Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його — це пересердя Моє!
6 На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.
7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його — щоб немало народів понищити та погубити!
8 Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?
9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?
10 Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,
11 то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?
12 І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже : Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!
13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я‑бо розумний, — і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, і як сильний, скидаю пануючих!
14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, і як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, — і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав…
15 Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!
16 Зате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою — полум’я буде палати, немовби пожар!
17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — полум’ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!
18 І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий, —
19 і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!
А останок Ізраїля навернеться
20 І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б’є їх, — й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.
21 Рештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.
22 Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибель призначена є, щоб виповнилась справедливість,
23 бо виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.
24 Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.
25 Бо мало ще, трохи побуде , — та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!
26 І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!
27 І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з‑над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!
28 Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.
29 Перейдуть провалля, Гева — ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів’а.
30 Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!
31 Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають…
32 Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.
33 Ось Господь, Бог Саваот, відтинає галузки застрашальною силою, — і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.
34 І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ливан упаде від Могутнього!
1 Горе тим, хто пише злі закони ! Бо, пишучи, біду пишуть, 2 перекручуючи суд бідних, привласнюючи суд бідних Мого народу, щоб вдова була їм на розкрадання і сирота — на пограбування. 3 А що вони робитимуть у день відвідин? Адже скорбота на вас нагряне здалека. І до кого втечете, щоб вам допомогли? Де залишите вашу славу, 4 щоб не потрапити в полон? І після всього цього не відвернувся гнів, але рука Господа ще піднесена.
5 Горе ассирійцям! Палиця Мого гніву і люті є в їхніх руках. 6 Я пошлю Свій гнів на беззаконний народ, і накажу вчинити здирство і пограбування Моєму народові, зруйнувати міста й обернути їх у порох. 7 Він же не так розмірковував і в душі не так задумав, але, щоб змінити його розум, вигубити немалий народ. 8 І якщо йому скажуть: Ти — єдиний володар! — 9 то він скаже: Хіба не взяв я країну, що над Вавилоном і Халанном, де збудовано башту? І я взяв Аравію, Дамаск і Самарію. 10 Таким чином, як я захопив ці, так само заберу і всі країни. Закричіть, різьблені статуї в Єрусалимі та в Самарії. 11 Бо так, як Я зробив Самарії та її рукотворним божищам , так зроблю Єрусалимові та його ідолам.
12 І буде, що коли Господь завершить усе чинити на горі Сіон і в Єрусалимі, то наведе на великий розум володаря ассирійців, і на висоту слави їхніх очей. 13 Адже він сказав: Зроблю силою і мудрістю розуму, відніму околиці народів, пограбую їхню силу, затрясу заселеними містами 14 і охоплю рукою весь усесвіт, як гніздо, і заберу яйця, як залишені, і немає нікого, хто втече від мене чи мені чинитиме опір. 15 Хіба сокира прославиться без того, хто нею рубає? Чи підніметься пила без того, хто нею працює? Так само, якщо хтось візьме палицю чи дерево. 16 Та не буде так, але Господь Саваот пошле безчестя на твою честь, і у твоїй славі загориться палаючий вогонь.
17 І світло Ізраїля стане вогнем, і освятить його у вогні, що горить, і пожирає дерево, як траву. 18 У той день будуть знищені гори, пагорби і ліси, і пожере від душі аж до тіла. І буде той, хто втікає, як той, хто втікає від палаючого полум’я. 19 І тих, хто з них залишиться, буде мала кількість, і дитина їх запише.
20 І буде в той день, що більше останок Ізраїля не пристане, і ті, хто врятувався з дому Якова, більше не будуть покладатися на тих, хто їх кривдив, але правдою будуть покладатися на святого Бога Ізраїля, 21 і буде останок Якова сильний в Богові. 22 І якщо народ Ізраїля буде, як морський пісок, то тільки останок врятується. Адже він довершить і скоротить справу в праведності, 23 тому що Бог зробить скорочену справу в цілому Всесвіті.
24 Через це так говорить Господь Саваот: Не бійся, Мій народе, ассирійців, ви, котрі живете в Сіоні, тому що він палицею тебе поб’є! Бо Я наводжу на тебе рану, щоб тобі побачити дорогу Єгипту. 25 Адже ще трохи, і зупиниться гнів, а Мій гнів — в їхній раді. 26 І Бог підніме на них ворогів за карою Мадіяма в місці скорботи, і його гнів дорогою, що біля моря, на дорогу, що до Єгипту. 27 І станеться в той день, буде забраний його гнів від тебе і його ярмо з твого плеча, і ярмо зітліє на ваших спинах. 28 Бо прийде до міста Анге, перейде до Маґедо і поставить своє воєнне знаряддя в Махмасі. 29 І перейде долину, і прийде до Анге, страх охопить Раму, місто Саула. 30 Втече дочка Ґалліма, послухається Лаіс, послухається Анатот. 31 Жахнулася Мадевина і ті, які живуть у Ґіввірі. 32 Заохотьте сьогодні залишитися в дорозі, потіште рукою гору, дочку Сіону, і ті пагорби, що в Єрусалимі. 33 Бо ось Володар, Господь Саваот, силою тривожить славних, і через зарозумілість високі будуть знищені, і високі будуть упокорені, 34 і високі поляжуть від меча, і Ліван упаде з високими.