1 Овечки пошліть власникові землі, із Сели на пустиню, на гору Сіонської дочки.
2 І станеться, мов те сполошене птаство, з кубла повигонене, будуть дочки Моавські при бродах Арнону:
3 “Подай раду, зроби присуд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай вигнаних, біженця не видавай…
4 Нехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, загинув топтач із землі…
5 І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.
6 Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці…”
7 Буде тому голосити Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляницями з грон Кір‑Харесету плакати будуть насправді побиті,
8 бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми; володарі народів понищили грозна добірні, які до Язеру сягали й зникали в пустині; галузки ж його розтягалися, і море вони перейшли.
9 Тому‑то язерським плачем буду плакати за виноградину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел’але, бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє.
10 І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках пісні не буде й не здійметься окрик. Вина по чавилах не буде топтати чавильник, — окрик радости Я припинив!
11 Тому‑то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мовби та арфа, а нутро моє — про Кір‑Херес.
12 І буде, як виявиться, що змучивсь на взгір’ї Моав, і ввійде молитись у святиню свою, та він не осягне нічого.
13 Оце слово, яке говорив був віддавна Господь про Моава.
14 А тепер Господь каже, говорячи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена слава Моава з усім велелюддям його , а позосталість — мала та дрібна, невелика!
1 Пошлю, як гадюки по землі. Хіба не пустинною скелею є гора Сіон? 2 Бо дочка Моав буде, як пташеня, забране в птаха, який відлетів. До того ж, Арноне, 3 більше радься, роби собі постійно покриття плачу. У полудневу темряву втікають, жахаються, не будь відведений. 4 Серед тебе замешкають втікачі Моава, будуть вам покриттям від обличчя переслідувача, бо забрано твого союзника, і загинув володар, який топтався по землі. 5 І з милосердям випростується престол, і на ньому сяде з правдою в шатрі Давида, судячи, шукаючи суду і прискорюючи справедливість.
6 Ми почули про гордість Моава, гордість дуже велика, — Ти відкинув зарозумілість. Не таке твоє пророцтво, 7 не таке! Моав закричить, бо в Моавітській землі всі кричатимуть. Ти подбаєш за тих, хто живе в Адесеті, і не засоромишся. 8 Рівнини Есевона заплачуть, виноградник Севами. Ви, які пожираєте народи, потопчіть її виноградники аж до Язира. Не зійдетеся, блукайте пустелею! Послані були залишені, бо перейшли пустелю. 9 Через це оплакую виноградник Севами, як риданням Язира. Він зрубав твої дерева, Есевон і Елеала, як на жнива і в час збирання твого винограду потопчу, і все впаде. 10 І буде забрана радість і веселість з твоїх виноградників, і не радітимуть твоїми виноградниками, і не чавитимуть вино у виноградних чанах, бо радощі припинені Мною.
11 Через це моє нутро проти Моава видасть звук, як гусла, і я всередині, як мур, який ти відновив. 12 І буде тобі на сором, бо Моав важко трудився над вівтарями і ввійде до своїх рукотворних божків , щоб помолитися, та вони не будуть спроможними його визволити. 13 Ось слово, яке сказав Господь на Моава, коли проголосив. 14 Тепер же говорю: За три роки, відповідно до років наймита, обезчеститься слава Моава в усьому великому багатстві, і він залишиться нечисленний і без пошани.