Горе землям по той бік річок етіопських
1 Горе тобі , дзвінкокрилий ти краю, що з другого боку річок етіопських,
2 що морем послів посилаєш на човнах папірусових по поверхні води! Ідіть, скороходні посли, до народу високого й блискучезбройного, до народу страшного віддавна й аж досі, до люду пресильного, що топче усе , що річки його землю поперетинали.
3 Усі мешканці всесвіту, що на землі пробуваєте, — дивіться, коли піднесеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг.
4 Бо Господь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробування, — як тепло те при світлі ясному, як та хмара роси в спеку жнив!
5 Бо перед жнивами, як скінчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими грознами, то Він зріже серпами галуззя м’які, а галузки, що стеляться, повідкидає, повідрубує Він.
6 Будуть вони позоставлені разом для хижого птаха гірського й звірини земної, — і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезимує.
7 Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного, і від народу страшного віддавна й аж досі, від люду пресильного, що топче усе , що річки його землю поперетинали, до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі.
1 Горе, земле кораблів, крила на другому березі рік Ефіопії, 2 що посилає морем заручників і книжні послання на поверхні води. Бо швидкі посли підуть до високого народу, чужого і поганого народу. Хто на другому березі? Народ нещасний і потоптаний. Тепер ріки землі — 3 усі, як заселена країна. Їхня країна буде заселена, як знак піднімається від гори, як почується голос труби.
4 Адже так мені сказав Господь: У Моєму місті буде впевненість, як світло в спекотний полудень і як хмара роси в день жнив. 5 Перед жнивами, коли закінчилося цвітіння, і неспілий виноград зацвів цвітом неспілого плоду, Він обстриже малі грона серпами, обстриже малі галузки, порубає 6 і залишить разом птахам небесним і земним звірам, і на них збереться небесна пташня, і на них прийдуть усі звірі землі.
7 У той час дари будуть принесені Господу Саваотові від народу пригнобленого і без волосся, від народу, який великий відтепер і на вічні часи. Народ, котрий надіється, і потоптаний, який є в частині ріки його країни, до місця, де Ім’я Господа Саваота, де гора Сіон.