Упав Вавилон! Недоля Едому й Арабії
1 Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.
2 Видіння грізне мені явлене: “Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, — усяким зідханням зробив Я кінець”.
3 Тому‑то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.
4 Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.
5 Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п’ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!
6 Бо до мене сказав Господь так: “Іди, вартового постав, — що побачить, нехай донесе”.
7 І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, — і прислухується він з увагою, із увагою пильною.
8 І він крикнув, як лев: “Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!”
9 Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: “Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!”
10 О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.
11 Пророцтво про Думу . До мене кричить із Сеїру: “Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?”
12 А сторож сказав: “Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!”
13 Пророцтво про Арабію . У лісі в степу ночувати ви будете, каравани деданів.
14 Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!
15 Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.
16 Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.
17 А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.
1 Видіння пустелі. Як вихор, що проноситься крізь пустелю, що з пустелі приходить, із суші, 2 мені сповіщено страшне і тяжке видіння. Хто зневажає, зневажає, хто чинить беззаконня, чинить беззаконня. Проти мене еламіти, і посли персів проти мене йдуть. Тепер застогну і себе потішу. 3 Через це мої стегна сповнені слабкості, і мене охопили болі, як ту, яка народжує. Я вчинив зло, щоб не почути, я поспішив, щоб не бачити. 4 Моє серце зведене, і мене заливає беззаконня, моя душа набралася страху. 5 Приготуй же стіл, пийте, їжте! Піднявшись, володарі, приготуйте щити! 6 Бо так сказав мені Господь: Пішовши, постав себе сторожем і сповісти, що лише побачиш.
7 І я побачив двох вершників-кіннотників, вершника на ослі та вершника на верблюді. Послухай дуже пильно 8 і приклич Урію на Господню сторожову вежу! А той сказав: Я стояв постійно вдень, і над табором стояв я цілу ніч, 9 і ось він іде, вершник, на парі коней. І, говорячи назустріч, він сказав: Упав Вавилон! А всі його статуї та його рукотворних божків порозбивали об землю! 10 Послухайте, ви, які залишилися, і ті, хто в болях, послухайте те, що я почув від Господа Саваота, — Бог Ізраїля сповістив нам!
11 Видіння Ідумеї. До мене кличе від Сиїра: Охороняйте оборонні вали. 12 Я стою на сторожі вранці та вночі. Якщо шукаєш, шукай і поряд зі мною живи. 13 Ввечері спатимеш у лісі в дорозі Дедана. 14 Назустріч спраглому воду винесіть, ви, хто живе в країні Темана! Хлібом зустріньте тих, які втікають, — 15 через велику кількість тих, хто втікає, і через велику кількість заблудлих, і через велику кількість мечів, і через велику кількість натягнених луків, і через велику кількість тих, які полягли в бою.
16 Адже так сказав мені Господь: Ще рік, як рік наймита, і пропаде слава синів Кидара, 17 і мало буде сильних стрільців, синів Кидара, які залишилися, тому що так сказав Господь, Бог Ізраїля!