Господь виконав давні приречення
1 Господи, — Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ймення Твоє, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приречення, певную правду!
2 Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто — руїною, чужинецький палац перестав бути містом, — навіки не буде воно відбудоване!
3 Тому буде хвалити Тебе народ сильний, місто людів насильників буде боятись Тебе,
4 бо твердинею став Ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, охороною від хуртовини, тінню від спеки, — і дух тих насильників був немов хуртовина на стіну!
5 Як спекоту в пустині, Ти крики чужинців приборкав; як тінню від хмари спекоту, спів насильників так Він приглушить.
6 І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.
7 І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами.
8 Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого Він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.
9 І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію — і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми мали надію, — тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!
10 Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як солома витоптується у гноївці,
11 і простягне він руки свої серед неї, немов той пливак простягає, щоб пливати, і принизить пиху його Він разом з підступами його рук.
12 А високу твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю їх кине, у порох!
1 Господи, Боже мій, прославлю Тебе, оспівуватиму Твоє Ім’я, бо Ти звершив дивовижні діла, давню правдиву раду. Нехай так буде, Господи! 2 Бо Ти зробив міста купою пороху, зробив так , щоб в укріплених містах упали їхні основи. Місто безбожних повік не буде відбудоване. 3 Через це Тебе поблагословить бідний народ, і міста ображених людей Тебе поблагословлять. 4 Адже Ти став для всякого впокореного міста помічником, — охороною для тих, які підупали духом через нужду, Ти визволиш їх від злих людей — охорона спраглих і дух ображених людей. 5 Ми як малодушні люди спраглі в Сіоні через безбожних людей, яким Ти нас передав.
6 І Господь Саваот зробить бенкет усім народам на цій горі. Питимуть радість, питимуть вино, помажуться миром. 7 На цій горі передай це все народам, адже це визначення для всіх народів! 8 Смерть поглинула сильних, і знову Бог забрав усяку сльозу з кожного обличчя. Зневагу народу забрав з усієї землі, бо Господні уста це сказали.
9 У той день скажуть: Ось наш Бог, на Якого ми покладали надію, і ми раділи нашим спасінням. 10 Адже Бог дасть спочинок на цю гору, а Моавська земля буде потоптана, — як топчуть тік колісницями-молотилками. 11 І підніме свої руки, наче і він упокорив, щоб вигубити, та Бог упокорить його гордість, на яку наклав руки. 12 І висоту твого оборонного муру Він понизить, і той звалиться вниз аж до основ.