ЧАС ЦАРЯ ЄЗЕКІЇ
Цар Єзекія й асирійська навала
1 І сталося, чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх.
2 І послав асирійський цар великого чашника з Лахішу до Єрусалиму, до царя Єзекії, з великим військом, і він став при водоводі горішнього ставу, на битій дорозі поля Валюшників.
3 І вийшов до нього Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, канцлер.
4 І сказав їм великий чашник: “Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що це за надія, на яку ти надієшся?
5 Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На кого тепер надієшся, що збунтувався проти мене?
6 Ось ти надіявся опертися на оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона входить у долоню йому, і продірявлює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього!
7 А коли ти скажеш мені: Ми надіємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Єзекія повсовував пагірки його та жертівники його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонятися?
8 А тепер увійди‑но в союз з моїм паном, асирійським царем, і я дам тобі дві тисячі коней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівців.
9 І як же ти проженеш хоч одного намісника з найменших рабів мого пана? А ти собі надіявся на Єгипет ради колесниць та верхівців!
10 Тепер же, чи без волі Господа прийшов я на цей край, щоб знищити його? Господь сказав був мені: “Піди на той край та й знищ його!”
11 І сказав Еліяким, і Шевна та Йоах до великого чашника: “Говори до своїх рабів по‑арамейському, бо ми розуміємо, і не говори до нас по‑юдейському вголос при тих людях, що на мурі”.
12 І сказав великий чашник: “Чи пан мій послав мене говорити ці слова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти свій кал та пити свою сечу?”
13 І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по‑юдейському, і сказав: “Послухайте слів великого царя, царя асирійського!
14 Так сказав цар: Нехай не дурить вас Єзекія, бо він не зможе врятувати вас!
15 І нехай не запевняє вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде дано цього міста в руку царя асирійського.
16 Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: “Примиріться зо мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зі своєї копанки,
17 аж поки я не прийду й не візьму вас до краю такого ж , як ваш край, до краю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників.
18 Щоб не намовив вас Єзекія, говорячи: Господь порятує нас! Чи врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя?
19 Де боги Хамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врятували вони Самарію від моєї руки?
20 Котрий з‑поміж усіх богів цих країв урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь урятує Єрусалим від моєї руки?”
21 І мовчали вони, і не відповіли ані слова, бо це був наказ царя, що сказав “Не відповідайте йому!”
22 І прийшов Еліяким, син Хілкійїн, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, канцлер, з роздертими шатами, до Єзекії, і донесли йому слова великого чашника.
1 І сталося, що на чотирнадцятий рік царювання Езекії прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, на укріплені міста Юдеї і захопив їх. 2 І цар ассирійців послав Рапсака з Лахіса до Єрусалима, до царя Езекії, з великою армією, і став біля водогону горішньої купелі на дорозі поля білильників. 3 І до нього вийшли Еліяким, син Хелкія, економ, писар Сомна і Йоах, син Асафа, літописець.
4 І сказав їм Рапсак: Скажіть Езекії: Так говорить великий цар, цар ассирійців: На що ти поклав надію? 5 Чи на раду, чи війна відбувається словами губ? А тепер на що ти понадіявся, що ти мені не підкоряєшся? 6 Ось ти поклав надію на цю зламану палицю з тростини, на Єгипет. Хто лишень на неї обіпреться, вона ввійде йому в руку. Таким є фараон, цар Єгипту, і всі, хто на нього надіявся. 7 Якщо ж кажете: Ми надіялися на нашого Господа Бога, 8 тепер пристаньте до мого володаря, царя ассирійців, і дам вам дві тисячі коней, якщо зможете на них дати вершників. 9 І як зможете повернутися до обличчя одного володаря? Рабами є ті, які надіялися на єгиптян, на коня і вершника. 10 І тепер, хіба не без відома Господа ми пішли проти цієї країни, щоб воювати з нею?
11 І сказав йому Еліяким, Сомна і Йоах: Говори до твоїх рабів по-сирійськи, бо ми розуміємо, і не говори до нас по-єврейськи. Навіщо ти промовляєш до вух людей, які на мурах?
12 І сказав їм Рапсак: Хіба до вашого володаря чи до вас послав мене мій володар сказати ці слова? Хіба не до людей, які перебувають на мурі, щоб їли кал і пили сечу разом з вами? 13 І Рапсак піднявся, і закричав сильним голосом по-єврейськи, гукаючи: Послухайте слова великого царя, царя ассирійців: 14 Так говорить цар: Хай вас не обманює Езекія словами, які не зможуть вас визволити! 15 І хай вам Езекія не говорить: Бог вас визволить, і не віддасть це місто в руки царя ассирійців! 16 Не слухайтеся Езекії! Так говорить цар ассирійців: Якщо хочете бути благословенними, вийдіть до мене, і кожний їстиме свій виноград та смоківниці, і питиме воду зі своєї криниці, 17 аж доки не прийду і не заберу вас у землю, що як ваша земля, земля пшениці, вина, хліба і виноградників. 18 Хай Езекія не обдурить вас, кажучи: Ваш Бог визволить вас! Хіба врятували боги народів кожний свою країну з рук царя ассирійців? 19 Де є Бог Емату та Арфаду? І де Бог міста Сепфарім? Чи змогли вони спасти Самарію з моєї руки? 20 Хто з богів усіх цих народів визволив свою землю з моєї руки? Невже Бог визволить Єрусалим з моєї руки?
21 І вони замовкли, і ніхто не відповів йому ані слова через наказ царя нічого не відповідати. 22 І Еліякім, син Хелкії, економ і Сомна, військовий писар, і Йоах, син Асафа, літописець, увійшли до Езекії з роздертим одягом і сповістили йому слова Рапсака.