Тільки з милости Своєї Господь спинює Свій гнів
1 Послухайте це, доме Яковів, що зветесь іменням Ізраїлевим, і що вийшли із Юдиних вод, що клянетеся Йменням Господнім та Бога Ізраїля згадуєте, хоч не в правді та не в справедливості!
2 Бо від міста святого вони прозиваються та на Бога Ізраїлевого спираються, — Йому Ймення Господь Саваот!
3 Я віддавна звіщав про минуле, — із уст Моїх вийшло воно й розповів Я про нього, раптовно зробив, — і прийшло.
4 Тому, що Я знав, що впертий ти є, твоя ж шия — то м’язи залізні, а чоло твоє — мідяне,
5 то звіщав Я віддавна тобі, іще поки прийшло, розповів Я тобі, щоб ти не говорив: “Мій божок це зробив, а про це наказав мій бовван та мій ідол”.
6 Ти чув, — переглянь усе це; і ви хіба не визнаєте цього ? Тепер розповів Я тобі новини й таємниці, яких ти не знав.
7 Тепер вони створені, а не віддавна, а перед цим днем ти не чув був про них, щоб не сказати: “Оце я їх знав”.
8 Та не чув ти й не знав, і віддавна ти не відкривав свого вуха, бо Я знав, що напевно ти зрадиш, і звано тебе від утроби: перевертень.
9 Ради Ймення Свого Я спиняю Свій гнів, і ради слави Своєї Я стримуюся проти тебе, щоб не знищити тебе.
10 Оце перетопив Я тебе, але не як те срібло, у горні недолі тебе дослідив.
11 Ради Себе, ради Себе роблю, бо як буде збезчещене Ймення Моє ? А іншому слави Своєї не дам.
12 Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій покликаний: Це Я, Я перший, також Я останній!
13 Теж рука Моя землю заклала, і небо напнула правиця Моя, — Я закличу до них — і вони стануть разом.
14 Зберіться ви всі та й послухайте: Хто серед вас розповів був про те? Кого Господь любить, вчинить волю Його в Вавилоні, рамено ж Його на халдеях.
15 Я, Я говорив і покликав його, спровадив його, і він на дорозі своїй буде мати поводження.
16 Наблизьтесь до Мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від часу, як діялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух.
17 Так говорить Господь, твій Відкупитель, Святий Ізраїлів: Я — Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити.
18 О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі!
19 А насіння твого було б, як піску, а нащадків твого живота — немов зернят його, і витяте й вигублене не було б твоє ймення із‑перед обличчя Мого!
20 Вирушіть із Вавилону, втечіть від халдеїв, радісним співом звістіть, оце розголосіть, аж до краю землі рознесіть це, скажіть: Господь викупив раба Свого Якова!
21 І спраги не знали вони на пустинях, якими провадив Він їх: воду з скелі пустив їм, — Він скелю розбив — і вода потекла!
22 Для безбожних спокою немає, говорить Господь.
1 Послухайте це, доме Якова, ви, які прозвані Іменем Ізраїля, котрі вийшли з Юди, які клянетеся іменем Господа, Бога Ізраїля, згадуючи не з правдою і не з праведністю, 2 і які тримаєтеся імені святого міста і покладаєтеся на Бога Ізраїля, — Господь Саваот Йому Ім’я! 3 Попереднє Я вже сповістив, і воно вийшло з Моїх уст і стало відомим. Я раптово здійснив, і воно найшло! 4 Я знаю, що ти тяжкий, і твоя шия — залізна жила, і твоє чоло мідне. 5 І Я сповістив тобі давнє, — скоріше, ніж найде на тебе, Я зробив тобі це відомим. Щоб ти не сказав: Це для мене зробили ідоли! І щоб ти не сказав: Різьблені і литі божки мені вказали! 6 Ви почули все, та ви не зрозуміли. Але і відомим тобі Я зробив нове віднині, — те, що має статися, — та ти не сказав. 7 Тепер стається, а не давно, і не в минулі дні ти це почув. Щоб ти не сказав: Так, я це знаю! 8 Ти і не взнав, і не зрозумів, ні від початку Я не відкрив твої вуха. Адже Я знав, що ти безсумнівно будеш зрадливий і ще з лона назвешся беззаконним. 9 Задля Мого Імені Я тобі покажу Мій гнів і на тебе наведу Мої славні діла, щоб тебе не вигубити.
10 Ось Я тебе продав не задля срібла, а Я вирвав тебе з печі бідноти. 11 Задля Себе зроблю з тобою, бо Моє Ім’я зневажається, і Я не віддам іншому Своєї слави! 12 Послухай мене, Якове, — Ізраїлю, якого Я кличу! Я є перший, Я і є навіки! 13 Це Моя рука закласти основи землі, і Моя правиця непохитно встановила небо! Я їх покличу, і стануть разом, 14 і всі зберуться та почують. Хто їм це сповістив? З любові до тебе Я виконав твою волю на Вавилоні, щоб забрати нащадків халдеїв. 15 Я сказав, Я покликав, Я його привів і дав, щоб йому пощастило в дорозі.
16 Прийдіть до мене і послухайте це! Я від початку не говорив таємно. Коли ставалося, там я був, і тепер Господь послав мене і Свого Духа. 17 Так говорить Господь, Який тебе визволяє, Святий Ізраїля: Я — твій Бог, Я тобі показав, щоб ти знайшов дорогу, — ту, якою підеш. 18 І якщо б ти послухався Моїх заповідей, то твій мир був би, як ріка, а твоя праведність, як морська хвиля. 19 І твоє потомство було б, як пісок, і нащадки твого лона, — як порох землі. І тепер не будеш винищений, і не загине твоє ім’я переді Мною. 20 Вийди з Вавилону, втікаючи від халдеїв! Подайте голос радості, і нехай це стане відоме! Сповістіть аж до кінця землі, говоріть: Нехай визволить Господь Свого раба Якова! 21 І якщо будуть спраглі, Він проведе їх через пустелю, виведе їм воду з каменя. Розколеться камінь, і потече вода, і Мій народ питиме. 22 Не треба безбожним радіти! — говорить Господь.