Притча про виноградника
1 Заспіваю ж я вам про Сво- го Улюбленого пісню любовну про Його виноградника! На плодючому версі гори виноградника мав був Мій Приятель.
2 І обкопав Він його, й від каміння очистив його, і виноградом добірним його засадив, і башту поставив посеред його, і витесав у ньому чавило, і чекав, що родитиме він виноград, — та він уродив дикі ягоди!
3 Тепер же ти, єрусалимський мешканче та мужу юдейський, розсудіть‑но між Мною й Моїм виноградником:
4 що ще можна вчинити було для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі ягоди?
5 А тепер завідомлю Я вас, що зроблю для Свого виноградника: живопліт його викину, і він буде на знищення, горожу його розвалю, і він на потоптання буде,
6 зроблю Я загубу йому, — він не буде обтинаний ані підсапуваний, — і виросте терня й будяччя на ньому , а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!
7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізраїлів дім, а муж Юди — коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк…
Горе несправедливим
8 Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до поля приточують, аж місця бракує для інших , так ніби самі сидите серед краю!
9 В мої уші сказав був Господь Саваот: Направду, — багато домів попустошені будуть, великі та добрі, і не буде мешканця для них .
10 Бо десять загонів землі виноградника бата одного вродять, а насіння одного хомера породить ефу.
11 Горе тим, що встають рано‑вранці і женуть за напоєм п’янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!
12 І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино — за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.
13 Тому піде народ Мій на вигнання непередбачено, і вельможі його голодуватимуть, а натовп його — висохне з прагнення…
14 Тому‑то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому.
15 І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть,
16 а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості!
17 І пастися будуть овечки, немовби на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.
18 Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх — як мотуззям від воза,
19 та кажуть: “Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде — і пізнаємо ми!”
20 Горе тим, що зло називають добром, а добро — злом, що ставлять темноту за світло, а світло — за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке — за гірке!
21 Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!
22 Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п’янкого напою,
23 що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього…
24 Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум’я никне трава, — отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!
25 Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, — та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!.. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
26 І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко, —
27 немає між ними утомленого та такого, який би спіткнувся! Не дрімає ніхто і не спить, а пояс із стегон його не здіймається та не зривається шнур при взутті його.
28 Його стріли погострені, і всі луки його понатягувані. Копита у коней його немов кремінь вважаються, а колеса його — немов вихор.
29 Його рик — як левиці, і він заричить, немов ті левчуки, і він загарчить, і здобич ухопить, і її понесе, — і ніхто не врятує!
30 І на нього ревітиме він того дня, як те море реве… І погляне на землю, а там густа темрява, і світло померкло у хмарах її…
1 Заспіваю Улюбленому пісню Улюбленого про Мій виноградник. В Улюбленого був виноградник на горі в родючому місці, 2 і Я встановив огорожу довкола, укріпив і насадив добірну виноградну лозу, збудував башту посеред нього і викопав у ньому чавило. Я очікував, що видасть виноград, а він видав тернину. 3 Тепер же, людино Юди, і ви, що живете в Єрусалимі, судіть між Мною і між Моїм виноградником. 4 Що ще зроблю для Мого виноградника, і що Я для нього не зробив? Тому що Я чекав, що видасть виноград, а він видав терня. 5 А тепер сповіщу вам, що зроблю з Моїм виноградником. Заберу його огорожу, і він буде на пограбування, знищу його стіну, і буде на потоптання, 6 і залишу Мій виноградник, і не обрізуватиметься, і не копатиметься, і піде на нього тернина, як на землю. Я заповім хмарам, щоб не посилали на нього дощу. 7 Адже дім Ізраїля — виноградник Господа Саваота, і людина Юди — новонасаджений улюбленець. Я очікував, що він чинитиме правосуддя, а він чинив беззаконня і не чинив справедливості, але крик.
8 Горе вам, що додаєте доми до домів і приєднуєте поле до поля, аби щось у ближнього забрати! Хіба ви одні поселилися на землі? 9 Адже це почулося у вухах Господа Саваота. Бо якщо буде багато домів, великі та гарні доми стануть пусткою, і не буде тих, які живуть у них . 10 Бо де працює десять пар волів, земля виростить одну посудину, і хто сіє шість мірок, збере три мірки. 11 Горе вам, котрі встаєте вранці й ганяєтеся за п’янким напоєм, — ви, які очікуєте вечора! Адже вино їх спалить, 12 бо вони п’ють вино з гуслами, псалтирем, тимпанами і сопілками, а Господніх діянь не бачать і не помічають діл Його рук.
13 Отже, мій народ став полоненим, тому що вони не знали Господа, і була велика кількість померлих через голод і спрагу води. 14 І ад розширив свою душу і відкрив свою пащу, щоб не переставати, і зійдуть славні, великі, багаті та вбивці. 15 І людина буде впокорена, і чоловік буде без пошани, і гордовиті очі будуть упокорені.
16 І підніметься вгору Господь Саваот на суді, і святий Бог прославиться в праведності. 17 І пограбовані пастимуться, як бики, і спустошене забраних їстимуть вівці. 18 Горе вам, хто тягне до себе гріхи, наче довгим шнуром, і беззаконня, наче ярмо, ременем теляти, 19 хто говорить: Нехай швидко наблизиться те, що зробить, щоб ми побачили, і щоб прийшла рада Святого Ізраїля, аби ми пізнали!
20 Горе вам, які говорите, що погане — добре, а що добре — погане, хто виставляє темряву за світло, а світло — за темряву, хто виставляє гірке за солодке, а солодке — за гірке. 21 Горе вам, хто розумний сам у собі і знавці перед самими собою. 22 Горе вашим сильним, які п’ють вино, і могутнім, які розводять міцний напій, 23 хто оправдує безбожного задля хабарів і відбирає праведне в праведного. 24 Через це так, як горить тростина в жарі вогню і буде спалена полум’ям, яке поширилося, так і їхній корінь стане, як порохнява, а їхній цвіт рознесеться, як курява. Бо вони не забажали закону Господа Саваота, але прогнівили слово Святого Ізраїля.
25 І запалав Господь Саваот гнівом на Свій народ. Він простягнув на них Свою руку й уразив їх, — розлютилися гори, і їхні трупи стали, мов гній посеред дороги. При всьому цьому гнів не відвернувся, але рука ще піднесена. 26 Тож Він підніме знак серед далеких народів і задзижчить їм від кінців землі, і ось вони скоро і легко приходять. 27 Не будуть голодні, не втомляться, не задрімають, не заснуть, не ослаблять поясів на своїх стегнах, і ремінці їхнього взуття не порвуться. 28 Їхні стріли — гострі, а їхні луки натягнені, копита їхніх коней вважатимуться за тверде каміння, колеса їхніх колісниць — наче буря. 29 Вони кидаються, мов леви, і з’явилися, як левеня. І візьме та заричить, як звір, і викине, і не буде того, хто рятує, 30 і зареве через них у той день, наче шумом моря, що бушує. І поглянуть на землю, і ось — густа темрява в їхньому збентеженні.