Просіть у Господа з вірою
1 Яків, раб Бога й Господа Ісу-са Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні , — вітаю я вас!
2 Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
4 А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і буде вона йому дана.
6 Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
7 Нехай‑бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.
8 Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.
Багатство непевне
9 А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
10 а багатий — пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав’яний, —
11 бо сонце зійшло зі спекотою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса її виду… Так само зів’яне й багатий у дорогах своїх!
Блаженна людина, що пробу перетерпить!
12 Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
13 Випробовуваний, хай не каже ніхто: “Я від Бога спокушуваний”. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
14 Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
15 Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
Гнів не родить правди
16 Не обманюйтесь, брати мої любі!
17 Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
19 Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
20 Бо гнів людський не чинить правди Божої.
Будьмо виконавцями Божого Слова
21 Тому‑то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
22 Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
23 Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, —
24 бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.
25 А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, — і він буде блаженний у діянні своїм!
Хто побожний
26 Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, — марна побожність того!
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
Випробування ведуть до досконалості
1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, — дванадцятьом племенам, які в розсіянні: Вітаю!
2 Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування,
3 знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість.
4 А терпеливість нехай має досконалу дію, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.
Просити мудрості в Бога
5 Якщо комусь із вас бракує мудрості, нехай просить у Бога, Який дає всім щедро і не докоряє, тож буде йому дано.
6 Та нехай просить з вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, котру підіймають та женуть вітри.
7 Така людина хай не думає, що отримає щось від Господа,
8 адже двоєдушний чоловік непостійний на всіх своїх шляхах.
Долаючи спокуси
9 Тож нехай покірний брат хвалиться своїм високим становищем ,
10 а багатий — своїм пониженням, бо промине, як цвіт рослин:
11 зійшло сонце, припекло, висушило траву — і їхній цвіт осипався, і краса їхнього вигляду зникла, отак і багатий на своїх дорогах зів’яне.
12 Блаженний муж, який подолає спокусу, бо коли буде випробуваний, то одержить вінець життя, що його [Господь] обіцяв тим, хто любить Його.
13 Ніхто зі спокушуваних хай не каже, що Бог його спокушує, адже Бог не спокушується злом, і Сам не спокушає нікого.
14 Кожний випробовується власною пожадливістю, яка затягує і вловлює.
15 Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть.
16 Не піддавайтеся обманові, любі мої брати!
Гнів — не від Бога
17 Усе добре, що нам дане, і кожний досконалий дар походить згори, сходить від Отця світла, в Якого немає зміни, ні тіні переміни.
18 Він забажав і породив нас Словом істини, щоб ми стали наче початком Його творіння.
19 Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів.
20 Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості.
Бути виконавцями Слова
21 Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі.
22 Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе.
23 Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя у дзеркалі:
24 тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він.
25 А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому , той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.
26 Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна.
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.