Війна Їфтаха з Єфремом
1 І були скликані Єфремові люди, і перейшли на північ, та й сказали до Їфтаха: “Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Аммоновими синами, а нас не покликав піти з собою? Ми спалимо огнем твій дім із тобою”.
2 І сказав їм Їфтах: “Велику боротьбу мав я та народ мій з Аммоновими синами. І кликав я вас, та ви не спасли мене з його руки.
3 І коли я побачив, що ви не спасете, то поклав я душу свою на небезпеку, і перейшов Йордан до Аммонових синів, а Господь дав їх у мою руку. І чого прийшли ви до мене цього дня, щоб воювати зо мною?”
4 І зібрав Їфтах усіх ґілеадських людей, та й воював з Єфремом. І побили ґілеадські люди Єфрема, бо ті сказали: “Ви Єфремові втікачі, — Ґілеад поміж Єфремом та поміж Манасією”.
5 І зайняв Ґілеад йорданські переходи до Єфрема. І сталося, коли говорили Єфремові втікачі: “Нехай я перейду”, то ґілеадські люди йому говорили: “Чи ти єфремівець?” Той казав: “Ні”.
6 І казали йому: “Скажи‑но шібболет ”. А той казав: “Сібболет”, бо не міг вимовити так. І хапали його, і різали при йорданськім переході. І впало того часу в Єфрема сорок і дві тисячі.
7 І судив Їфтах Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин Їфтах, і був похований у місті Ґілеаді.
Судді: Івцан, Елон та Авдон
8 А по ньому Ізраїля судив Івцан з Віфлеєму.
9 І було в нього тридцять синів, а тридцять дочок він відпустив заміж назовні, і тридцять дочок впровадив для синів своїх з‑назовні. І судив він Ізраїля сім літ.
10 І помер Івцан, і був похований у Віфлеємі.
11 А по ньому Ізраїля судив завулонівець Елон, і судив Ізраїля десять літ.
12 І помер завулонівець Елон, і був похований в Айялоні, у Завулоновім краї.
13 А по ньому Ізраїля судив Авдон, син Гіллела, пір’атонянин.
14 І було в нього сорок синів та тридцять онуків, що їздили на семидесяти молодих ослах. І судив він Ізраїля вісім літ.
15 І помер Авдон, син Гіллела, пір’атонянин, і був похований в Єфремовім краї, на горі амаликеянина.
1 Зібралися сини Єфрема і пішли до Сефіна, і звернулися до Єфти: Як це, що ти пішов воювати із синами Аммона, а нас не закликав іти з тобою? Ми спалимо твій дім вогнем! 2 А Єфта відповів їм: Чоловіком-оборонцем був я і мій народ, а сини Аммона дуже наглумилися наді мною. І закликав я до вас, та ви не врятували мене з їхньої руки. 3 І побачив я, що не було спасителя, і поклав я мою душу у свою руку, і пішов на синів Аммона, і Господь передав їх у мою руку. Навіщо ж прийшли ви до мене в цей день воювати зі мною?
4 І Єфта зібрав усіх ґалаадських мужів, і воював з Єфремом. І ґалаадські мужі побили Єфрема. Вони вбивали втікачів , бо казали: Ви, які врятувалися, — з Єфрема (Ґалаад посеред Єфрема і посеред Манасії). 5 І ґалаадські мужі захопили переходи єфремської частини Йордану, і було, коли говорили ті, які врятувалися з Єфрема: Ми хочемо перейти! — то ґалаадські мужі їх запитували: Хіба ви не з Єфрема? А ті казали: Ми не є! 6 І тоді їм говорили: Скажіть: Завіт ! Однак вони не могли так вимовити. Тож їх хапали, і вбивали їх на переходах Йордану; і полягло в той час з Єфрема сорок дві тисячі.
7 Єфта судив Ізраїль шість років. І помер Єфта, ґалаадець, і похований був у своєму місті Ґалааді.
8 Після нього Ізраїль судив Есевон з Вифлеєму. 9 У нього було тридцять синів і тридцять дочок, яких віддав за межі міста , і тридцять жінок ввів своїм синам з-за міста. Він судив Ізраїль сім років. 10 І помер Есевон, і був похований у Вифлеємі.
11 А після нього Ізраїль судив завулонець Елон. І він судив Ізраїль десять років. 12 Помер завулонець Елон, і поховали його в Елімі, у землі Завулона.
13 А після нього судив Ізраїль Лавдон, син Селлима, фраатонійця. 14 У нього було сорок синів і тридцять синів його синів, які сиділи на сімдесятьох ослах. І він судив Ізраїль вісім років. 15 І помер Лавдон, син Селлима, фраатонієць, і був похований у Фраатоні, у землі Єфрема, на горі Ланака.