Самсон нищить филистимлян
1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козлям свою жінку та й сказав: “Нехай увійду я до моєї жінки, до кімнати”. Та батько її не дав йому ввійти.
2 І сказав її батько: “Я дійсно подумав був, що ти справді зненавидів її, а тому я дав її твоєму дружкові. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї”.
3 І сказав їм Самсон: “Цього разу я не буду винний перед филистимлянами, коли я зроблю їм зло”.
4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоскипи, і обернув хвоста до хвоста, і прив’язав одного смолоскипа всередині поміж два хвости.
5 І запалив він огонь у тих смолоскипах, і пустив лисиць у филистимські жита. І попалив він стирти та жита, і оливкові сади.
6 І сказали филистимляни: “Хто це зробив?” А їм відказали: “Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружкові його”. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.
7 І сказав їм Самсон: “Хоч ви й зробили так , як це, та проте я конче пімщуся на вас, і аж тоді перестану”.
8 І він сильно побив їх дошкульною поразкою. І пішов він, і осівся в щілині скелі Етам.
9 І посходили филистимляни, і таборували в Юди, і розтяглися до Лехі.
10 І сказали Юдині люди: “Чого ви посходили проти нас?” А ті відказали: “Ми прийшли зв’язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив”.
11 І пішли три тисячі люду від Юди до щілини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: “Чи ти не знав, що над нами панують филистимляни? І що це ти нам учинив?” А він їм сказав: “Як вони зробили мені, так я зробив їм”.
12 І сказали йому: “Ми зійшли зв’язати тебе, щоб віддати тебе в руку филистимлян”. І сказав їм Самсон: “Присягніть мені, що ви не заб’єте мене”.
13 А вони сказали йому, говорячи: “Ні, а тільки зв’яжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити — не заб’ємо тебе”. І зв’язали його двома новими шнурами, і звели його зі скелі.
14 Він прийшов аж до Лехі, а филистимляни зняли крик проти нього. І зійшов на нього Дух Господній, і стали ті сукані шнури, що на раменах його, як лляні, що перегоріли в огні, — і поспадали з його рук пута його.
15 І знайшов він свіжу ослячу щелепу, і простяг свою руку й узяв її, та й побив нею тисячу чоловік.
16 І сказав Самсон: “Ослячою цією щелепою дійсно поклав їх на купу, — ослячою цією щелепою тисячу люду побив я”.
17 І сталося, як скінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зі своєї руки, і назвав ім’я тому місцю: Рамат‑Лехі .
18 І сильно він спрагнув, і кликнув до Господа та й сказав: “Ти дав у руку Свого раба це велике спасіння, а тепер я помру від прагнення, і впаду в руку необрізаних”.
19 І пробив Бог джерело , що в Лехі, і вийшла з нього вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім’я йому: Ен‑Гаккоре , що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.
20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.
1 Через певний час сталося, що Самсон в дні жнив пшениці відвідав свою жінку, несучи козеня з кіз. Він сказав: Увійду до моєї жінки в кімнату! Та її батько не дав йому ввійти до неї. 2 Її батько сказав: Я дійсно сказав собі , що ти таки не злюбив її, — тож я дав її твоєму другові. Ось, хіба її молодша сестра не гарніша за неї? Нехай вона буде тобі замість неї. 3 Та Самсон сказав йому: Цього разу я є невинний перед филистимцями, за те, що чиню я між вами зло!
4 І Самсон пішов, узяв триста лисиць, взяв смолоскипи, прив’язав хвіст однієї лисиці до хвоста іншої і приладнав по одному смолоскипу посередині між двома хвостами. 5 Він запалив вогонь у смолоскипах, скерував лисиць на посіви филистимців і спалив колосся та пожате — від копиць до стоячого, до виноградників і оливкових садів .
6 А филистимці запитали: Хто зробив це? І відповіли: Самсон, зять Тамнатея, оскільки той взяв його жінку і дав її його другові! Тож филистимці прийшли, спалили вогнем хату її батька, її саму та її батька. 7 А Самсон сказав їм: Хоч ви так учинили, не помилую, але мою помсту на одному і кожному з вас учиню! 8 І він побив їх стегном великою поразкою. Він пішов і поселився біля потоку в печері Ітама.
9 Тоді филистимці виступили й отаборилися проти Юди, і розійшлися в Лехі . 10 І сказали їм усі мужі Юди: Навіщо виступили ви проти нас? А филистимці сказали: Зв’язати Самсона і зробити з ним так, як він зробив нам! 11 І три тисячі мужів з Юди спустилися до отвору в скалі Ітама. — Хіба ти не знаєш, що над нами панують филистимці, — сказали вони Самсонові, — тож чому це ти нам учинив? А Самсон сказав їм: Так, як зробили нам, так і я зробив їм! 12 Прийшли ми зв’язати тебе, — сказали вони йому, — і передати тебе в руки филистимців. А Самсон сказав їм: Покляніться мені, що ви не вб’єте мене, а передасте мене їм, щоби часом ви не напали на мене! 13 І ті поклялися йому, кажучи: Ні! Ми дійсно лиш зв’яжемо тебе і передамо тебе в їхні руки, та в жодному разі не вбиватимемо тебе. І вони зв’язали його двома новими шнурами, і вивели його зі скелі.
14 І він пішов аж до Щелепи. А филистимці заголосили йому назустріч і вибігли йому назустріч. І зійшов на нього Господній Дух, і стали шнури, які були на його руках, наче прядиво, коли воно відчує вогонь, і шнури поспадали з його рук. 15 Він знайшов ослячу щелепу, кинену в дорозі, простягнув свою руку, взяв її і побив нею тисячу мужів. 16 І сказав Самсон: Ослячою щелепою я зовсім вигубив їх, бо ослячою щелепою побив я тисячу мужів. 17 І сталося, коли він закінчив говорити, то кинув щелепу зі своєї руки і назвав те місце: Побиття щелепою.
18 І він мав сильну спрагу. І заволав до Господа, кажучи: Ти дав у руки Твого раба це велике спасіння, а тепер я помру від спраги і попаду в руки необрізаних! 19 Тоді Бог відкрив розщілину в щелепі, і з неї вийшла вода, і він пив, і повернувся його дух до нього, і він ожив. Через це дано їй назву, яка є аж до цього дня: Джерело Прикликаного, що в Щелепі. 20 І двадцять років він судив Ізраїля в дні филистимців.